Національний перелік нематеріальної культурної спадщини поповнився четвертим елементом НКС від Донеччини. Традицію приготування Затірки у селі Крива Лука внесено як елемент нематеріальної культурної спадщини, який потребує термінової охорони.
Йдеться про традицію приготування і споживання відродженої страви, яка серед мешканців села мала просту назву «Затірка». Нескладна у приготуванні, але поживна і доступна для кожної родини, ця страва впродовж тривалого часу входила до основного раціону харчування, оскільки виникла в ті часи, коли до України ще не було завезено картоплю та не з’явилися макаронні вироби. Затірка мала вигляд густого наваристого супу і була поширеною стравою, її готували майже щодня.
Завдяки експедиціям місцевих дослідників були зібрані свідчення про те, що затірка побутувала в багатьох регіонах України, проте різнились способи її приготування. Криволуцькі господині згадували розповіді своїх бабусь, як затірка рятувала їх у скрутні часи, пояснювали окремі тонкощі приготування, що й дозволило відродити страву в громаді. Наразі «Затірка» готується в усіх родинах мешканців села Крива Лука. Процес приготування страви є тривалим… Спочатку потрібно приготувати тісто, для цього зазвичай просіюють борошно, в яке по одному вбивають яйця, додають сіль та перемішують. Коли тісто можна «катати», починають затирати. Для консистенції можна додати трохи молока або води. Перетирають приблизно півгодини, до тієї миті, коли горошини з борошна мають однакову форму та розмір. Далі заготовки розділяють на дві частини, одну з яких сушать на печі чи в теплому та сухому місці для подальшого споживання, а другу - варять. Страву споживають як у будень, так і на свята.
Сьогодні для криволучан це не просто страва, це зв’язок з минулим, котрий через родинні взаємини відгукується у кожному українському серці.
А для Донеччини - ще один крок на шляху до збереження національної ідентичності, просування цінностей українського народу на теренах світової культурної спадщини.
