Верховна Рада ухвалила євроінтеграційні зміни у сфері реклами

Сьогодні, 30 травня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №9206 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів». 

Законопроєкт спрямований на завершення втілення рекомендацій Європейської Комісії щодо надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, зокрема про імплементацію стандартів Директиви про аудіовізуальні медіапослуги в національне законодавство. Частина стандартів вже імплементова до закону «Про медіа», який набрав чинності 31 березня 2023 року. Ухвалення ж законопроєкту №9206 (зміни до Закону України «Про рекламу»), який впровадить стандарти Директиви щодо комерційних проявів в медіа, завершує цей процес. 

Набуття чинності закону, з одного боку, створить необхідні сучасні європейські умови для повного і належного захисту інтересів споживачів. З іншого боку - захистить рекламний ринок України від поширення реклами з боку іноземних суб’єктів, які мають прямий чи опосередкований зв’язок з державою-агресором.

Законопроєкт передбачає наступні зміни до Закону України «Про рекламу»:

• гармонізація термінології з чинним законодавством (торговельна марка, право інтелектуальної власності, програми для дітей тощо);

• запроваджується поняття «користувацького контенту» та реклами у ньому; 

• вводиться термін і регулювання «продакт-плейсмент», який зараз перебуває у «сірій зоні» (термінологія відсутня, окремі елементи і прояви регулюються, як то через «спонсорство»). Відповідно до вимог Директиви найменування товару зможе виступати спонсором, проте з дотриманням встановлених законом обмежень. Проте є категорії, для яких він заборонений - тютюнові та схожі вироби, азартні ігри;

• передбачається, що мова реклами є складовою її змісту, а також уточнюються можливі випадки використання латиниці (наприклад, на позначення веб-адрес чи при показі упаковки товару у вигляді, в якому він продається в Україні);

• звужуються вимоги щодо обов’язковості оплати в Україні розповсюдження реклами на території України (вона стосуватиметься лише аудіовізуальних медіа і з непоширенням таких вимог на рекламу мовників країн ЄС офіційними мовами ЄС); 

• забороняються твердження та/або зображення в рекламі, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками, зокрема, віку, етнічної належності, сексуальної орієнтації, інвалідності, за іншими ознаками; 

• збільшується квота реклами в лінійних аудіовізуальних медіа (телебачення) до 20% - розраховується не погодинно, а для часових проміжків з 6.00 до 18.00 та з 18.00 до 24.00. Скасовується квота реклами для лінійних аудіальних медіа;

• спрощуються правила переривання рекламою трансляції фільмів (за виключенням серіалів та документальних фільмів), програм новин та програм для дітей (не частіше одного разу кожні 30 хвилин). Під час трансляції програм, які складаються з автономних частин, або спортивних подій реклама розміщується в перервах між їх частинами;

• повністю забороняється реклама (у тому числі спонсорство та продакт-плейсмент) тютюнових виробів, електронних сигарет, схожих застосунків та інших товарів для куріння; 

• визначаються сфери саморегулювання та співрегулювання шляхом ухвалення кодексів (правил) створення та розповсюдження реклами. Зокрема, до співрегулювання відносяться вимоги щодо реклами, спонсорства та продакт-плейсменту чутливих категорій товару, таких як алкогольні напої, харчові продукти та напої, які містять жири, транс-жирні кислоти, сіль, соду або цукор, надмірне споживання яких у загальній дієті не рекомендується. Вимоги до розміщення всіх форм реклами на платформах спільного доступу до відео та інформації мають розроблятися в порядку саморегулювання; 

• диференціється можливість реклами алкоголю залежно від його виду та медіа. Заборонено рекламувати алкоголь (за винятком пива, вина, сидру) у лінійних та нелінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа з 6:00 до 23:00. Дозволяється рекламувати пиво, вино та сидр у аудіовізуальних медіа з 22:00 до 6:00, а в аудіальних з 20:00 до 7:00;

• забороняється використувати персональні дані дітей суб’єктами у сфері аудіальних та аудіовізуальних медіа для прямого маркетингу та профілювання, включаючи поведінково орієнтовану рекламу;

• забороняється спам, включно з масовими телефонними дзвінками, та встановлюється штраф у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати цей штраф уповноважений ЦОВВ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів; 

• запроваджується регулювання реклами на платформах спільного доступу до відео та спільного доступу до інформації, а також з використанням електронних комунікацій (месенджери, боти, віртуальна та доповнена реальність, будь-яких цифрових технологій), зокрема, обов’язковість маркування реклами, відповідності законодавству про рекламу, а також заборона спаму. Провайдерам платформ спільного доступу до відео та до інформації забороняється обробляти зібрані чи іншим чином отримані персональні дані дітей з такою комерційною метою як прямий маркетинг та профілювання, включаючи поведінково орієнтовану рекламу; 

• спрощуються вимоги щодо реклами послуг, які надаються з використанням електронних комунікацій: повинно вказуватися платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій (в тому числі вказаного в рекламі номеру) при отриманні рекламованої послуги та забороняється використовувати для розповсюдження реклами номери телефонів системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, Національної поліції, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аварійних служб; 

• передбачається ведення національного реєстру веб-сайтів, які викликають занепокоєння в частині дотримання прав інтелектуальної власності, на підставі якого відбувається включення та виключення веб-сайтів до/з переліку Всесвітньої організації інтелектуальної власності як таких, що викликають занепокоєння (WIPO Alert). Передбачається ведення реєстру ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Встановлюється штраф 10 мінімальних зарплат за порушення такої заборони для рекламодавців, які продовжують розміщувати рекламу на таких сайтах. Накладати цей штраф уповноважений ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів; 

• уточнюється регулювання соціальної реклами. Зокрема, дозволяється посилатися на рекламодавця, коли ним є державний орган, орган місцевого самоврядування, міжнародна організація, міжнародне об'єднання, консульська установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародного організації, представництво міжнародного об'єднання, громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань), а також у соціальній рекламі, створеній в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги та в рекламі національних фільмів. Також допускається показ зброї у соціальній рекламі (наприклад, від ЗСУ, інших сили оборони). При розміщенні реклами в медіа державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи обов’язково повинні отримувати висновок Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами. За наявності негативного висновку, поширення такої реклами забороняється;

• Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей додається до переліку контролюючих органів щодо реклами у сфері організації та проведення азартних ігор; 

• уточнюється питання щодо наявності необхідних ліцензій та дозволів на рекламовані товари та послуги. Зокрема, резиденти інших держав, які рекламують товари та послуги на території України, повинні мати відповідні ліцензії чи дозволи на реалізацію таких товарів та послуг відповідно до законодавства країни здійснення ними діяльності. Також для цілей обов’язкової наявності ліцензій та дозволів рекламодавцем не вважається рекламне агентство.

Законопроєкт також передбачає наступні зміни до Закону України «Про медіа»:

• приведено у повну відповідність з вимогами Директиви ЄС обмеження щодо поширення мови ворожнечі в медіа (введено додаткові критерії у пункт 2 частини 1 статті 36 Закону);

• уточнено регулювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці в частині оприлюднення і доступу до інформації про підстави внесення особи до такого переліку;

• уточнено статус і процедуру реєстрації суб’єктів, які до набрання чинності Законом були ліцензіатами, а після лібералізації регулювання стали реєстрантами (провайдери, супутникове телебачення);

• уточнено регулювання медіа Міністерства оборони України. Зокрема, визначено, що така можливість для МО є тимчасовою, обмежено кількість аудіальних (одне) і аудіовізуальних (одне) лінійних медій і зазначено, що вони діють не на підставі ліцензій, а тимчасових дозволів;

• уточнено, хто конкретно і у яких випадках може бути засновником і яких медіа: коли фізичні, юридичні особи та ФОПи, коли тільки ФОПи і юридичні особи, коли тільки юридичні;

• cпрощено деякі процедури внесення змін до Реєстру медіа, внесено інші технічні поправки.

Законопроєкт також передбачає наступні зміни до Закону України «Про суспільні медіа в Україні»: 

• скасовано додаткові до загального регулювання вимоги до Суспільного щодо розміщення соціальної реклами;

• уточнено норми щодо продовження ліцензії в межах мінімальної гарантії, визначеної Законом, а також Суспільне звільнено від сплати ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення;

• надано можливість НСТУ передавати МКІП приміщення та споруди шляхом процедури, яку визначить Уряд України.

 Євроінтеграційний портал