Через війну в нашій країні не залишилося безпечних місць для культурних цінностей. Атаки агресора на українську культурну спадщину стали ще масованішими та нахабнішими. Фактично всі категорії пам’яток знаходяться під загрозою, різняться лише рівні небезпеки та характер загроз.
З 2014 року Донеччина перебуває під постійним тиском агресивних воєнних дій Російської Федерації. Наша область має багато культурних пам’яток, але зазнає значних втрат, які залишають незабутній слід у нашій національній спадщині.
Церковна архітектура Донеччини зазнала великих руйнувань. Неодноразово під обстрілами був «Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірську», який нараховує 26 пам’яток храмової архітектури. Пам’ятки культурної спадщини, такі як «Храм Всіх Святих» та «Свято-Миколаївський храм» у місті Бахмут, а також цінні архітектурні об’єкти, зокрема «Покровська церква» у селі Кліщіївка, «Церква Різдва Пресвятої Богородиці» у селищі Новоекономічному, «Храм Святителя Миколи Чудотворця» у місті Авдіївка, «Храм Дива Архангела Михаїла» в селі Новомихайлівка, «Свято-Дмитрівський храм» у селищі Верхньоторецькому, «Свято-Георгієвський храм» в селі Олександро-Шультине та інші зазнали руйнації та пошкоджень. Протягом 2022-2024 років, внаслідок збройного нападу Російської Федерації на Україну, постраждало 110 культових споруд.
Також багато інших об’єктів культури та спадщини Донеччини постраждали через війну. Втрата кожної пам’ятки – це втрата частини нашої історії. Це нагадування нам про необхідність захисту нашої культурної спадщини та про те, яку ціну ми платимо за свою свободу. Збереження пам’яток є одним з головних пріоритетів у роботі облдержадміністрації та територіальних громад.
Нещодавно Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, де чітко закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність.
Гаазька Конвенція констатує, що шкода, завдана культурним цінностям певного народу, є шкодою для культурної спадщини всього людства, оскільки кожний етнос робить свій внесок у світову культуру.
Попри зазнані втрати, ми повинні зберігати пам’ять про наші культурні об’єкти та працювати над їхнім відновленням після закінчення війни.
