Книга Вікторії Амеліної «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну» («Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary») була визнана найкращою книгою на тему прав людини, опублікованою в період з 1 липня 2024 року по 30 червня 2025 року.
Фонд Крістофера Мура присудив посмертно премію українській авторці Вікторії Амеліній, яка загинула в Краматорську, не встигнувши завершити книгу. Про це повідомляють на офіційному сайті премії.
Премію вручає Фонд Крістофера Мура за твори нехудожньої літератури, що досліджують теми гідності, свободи та прав людини. Журі 2025 року були глибоко вражені безжальним описом воєнних злочинів і руйнівних змін, які війна принесла кожній людині та родині по всій Україні.
Коли у 2022 році почалася війна в Україні, письменниця Амеліна працювала над новою книгою. Вона стала хроністкою війни та відважних жінок, які, як і вона сама, приєдналися до опору. Вікторія їздила країною, документуючи наслідки війни за допомогою фотографій зруйнованих будинків, шкіл та громадських будівель, а також записувала свідчення очевидців та тих, хто вижив після звірств.
Її смерть настала під час чергової дослідницької поїздки в Донецьку область, коли росія 27 червня 2023 року нанесла удар по піцерії RIA Pizza в Краматорську, де того дня вечеряли багато людей. .
Зібрана Амеліною колекція інтерв'ю, щоденникових записів, аудіофайлів та нотаток для завершення книги була використана друзями та колегами для підготовки незавершеного рукопису до публікації. Результатом є надзвичайний опис жахів війни, ціни опору та жінок як агентів змін. «Жінки, які дивляться на війну» — важливий документ для майбутньої справедливості та майбутніх поколінь.
Засновник фонду Крістофер Мур зазначає:
«Опис Вікторією Амеліною російських воєнних злочинів в Україні є гострим нагадуванням про жертву журналістки, яку спонукала пристрасть до висвітлення правди про життя, зруйноване російським вторгненням. Книга є свідченням мужності Амеліної, яка привернула увагу до руйнівних наслідків війни для звичайних українців. Серед величезної кількості пропаганди та дезінформації її спадщина залишається важливим свідченням того, що сталося і продовжує відбуватися».