Донеччина — це значно більше, ніж промисловий центр чи безкрайній теплий степ. Це земля з глибоким культурним корінням, яка подарувала Україні та світові людей із неймовірною силою духу, тонким світовідчуттям та безкомпромісною любов’ю до рідного слова. Ці люди змінювали та змінюють хід історії, збагачують світову культуру і сьогодні є символами незламності українського духу. Сьогодні ми знайомимо читачів з однією з таких особистостей.
9 листопада 2026 року виповнюється 123 роки від дня народження Георгія Антоновича Костоправа - румея, поета і письменника, засновника національної літератури греків України, редактора маріупольської грецької газети «Колехтивістис».
Георгій Костоправ народився 9 листопада 1903 року в селі Малоянісоль під Маріуполем у родині волосного писаря. Батько майбутнього поета Антон Іванович любив читати художню літературу й зібрав домашню книгозбірню. З раннього дитинства у Георгія прокинувся потяг до читання й творчості. Ще не вміючи писати, він почав складати вірші. Любов до рідного краю, природи — чисте, живе джерело лірики Костоправа — бере свій початок у дитячих враженнях поета.
Після закінчення школи Георгій переїхав до міста, аби навчатися в Маріупольському реальному училищі. Вже отримавши диплом, служив в армії, а згодом працював на заводі імені Ілліча секретарем відділу кадрів, керував заводською літературною студією. Публікувався в газетах «Голос праці», «Іллічівець».
З 1931 року Георгій Костоправ починає писати грецькою мовою. 7 листопада 1931 року поет вперше опублікував в газеті «Колехтивістис» літературний твір мовою греків Надазов’я. Це була поема «Ламбос». Ця дата і цей твір вважаються початком історії сучасної грецької літератури України.
З 1932 року Костоправ працює в редакції грецької газети «Колехтивістис», яка видавалася грецькою мовою. У цей період проявився його організаторський талант. Він збирає навколо себе літераторів, захоплюючи їх ідеєю створення єдиної літературної мови приазовських греків. При редакції газети й при заводі «Азовсталь» він створює та очолює два літературнi об’єднання для початківців-поетів, які пишуть румейською мовою. Крім того, поет збирає усну народну творчість та фольклор надазовських греків, залучаючи до цього молодь.
В цей час виходять друком книги поета «Та прота вимата» («Перші кроки»), «Леонтий Хонагбей», «Калiмера, зiсiмо!» («Здрастуй, життя!»). Окрім власних творів, Костоправ займався перекладами. Перекладав грецькою українські народні і радянські пісні, поезії Тараса Шевченка, Степана Руданського, Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, поетів Донеччини. Автор писав критичні статті, докладні огляди грецької літератури Донеччини, України і опікувався Маріупольською грецькою літературною групою, до якої входили відомі літератори Василь Галла і Амфіктіон Дімітріу.
Втім, життю поета судилося бути недовгим. У грудні 1937 року, в межах «Грецької операції» — національної «чистки» радянських часів, Костоправа заарештували. Слідчі звинуватили поета в шпигунстві, зв’язку з грецькою розвідкою і в активній участі в контрреволюційній націоналістичній організації. 14 лютого 1938 року Георгія Костоправа розстріляли.
Греки Надазов’я шанують пам’ять Костоправа. У Маріуполі довгий час проводили олімпіади зі знання грецької мови і культури, учасники яких часто декламували вірші поета. Про нього написано кілька книг. Серед них — «Справа Георгія Костоправа» Галини Захарової, «Георгій Костоправ: поет і громадянин» Павла Мазура. А Геннадій Аніміца видав повну збірку поезій автора з Приазов’я.