Донеччина — це значно більше, ніж промисловий центр чи безкрайній теплий степ. Це земля з глибоким культурним корінням, яка подарувала Україні та світові людей із неймовірною силою духу, тонким світовідчуттям та безкомпромісною любов’ю до рідного слова. Ці люди змінювали та змінюють хід історії, збагачують світову культуру і сьогодні є символами незламності українського духу. Сьогодні ми знайомимо читачів з однією з таких особистостей.
Ірен Роздобудько – сучасна українська поетеса і прозаїк, дитяча письменниця, журналістка, ілюстраторка книг та сценаристка, доцентка, викладачка кінодраматургії, народилася 3 листопада у м. Донецьк.
Батьки назвали доньку Ірен на честь героїні роману Джона Голсуорсі «Сага про Форсайтів» Ірен Форсайт. У шість років дівчинка написала своє перше оповідання – «Казку про Чайник і Матрьошки». Однак ще до того, як навчилася писати, вона вигадувала різні історії і небилиці і розповідала їх друзям у дитячому садку, особливо під час тихої години.
У шкільні роки мріяла про сцену, однак у старших класах зрозуміла, що великої актриси з неї не вийде, а тому вступила на заочне відділення факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.
Опановуючи секрети обраної спеціальності, почала працювати, часто змінюючи сферу діяльності: телеграфістка у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ, журналістка у багатотиражці Донецького металургійного заводу, дикторка радіогазети.
Згадуючи ті часи, письменниця в автобіографії розповідає: «… я перемінила купу професій (не кидаючи журналістику, звичайно). Самі смішні з них – кіномеханік у відеосалоні й шпрехшталмейстер (розпорядник) у цирку».
У 1988 році Ірен Роздобудько переїжджає до Києва, де працює за фахом в газеті «Родослав», коректоркою журналу «Сучасність», оглядачкою на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, а також у газеті «Всеукраїнські відомості», заступницею головного редактора в журналі «Наталі», головною редакторкою в журналі «Караван історій. Україна» та журналісткою часопису «Академія». Нині Ірен Роздобудько – доцентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, художня керівниця курсу кінодраматургії. Вона також є авторкою ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка.
Її називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». Варто зазначити, що завдяки цьому конкурсу до сучасного українського літературного процесу влилися твори низки таких авторів як Марія Матіос, Лариса Денисенко, Андрій Кокотюха.
Крім того, Ірен Роздобудько є володаркою премії «Золотий письменник України» (2012), лауреаткою премій імені Дмитра Нитченка (2022) та Івана Огієнка (2023), переможницею конкурсу «Гранд Коронація слова» за роман «Фаріде» (2021). Її твори увійшли до короткого списку Шевченківської премії (2019).
Письменниця у своїй творчості не обмежується одним жанром, вона сміливо експерементує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.
Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки, зокрема «Коли оживають ляльки», «Пригоди на острові Клаварен», «Дитинство видатних людей», куди увійшли п’ять біографій маленьких геніїв різних країн – Блеза Паскаля, Вольфганга Моцарта, Катерини Білокур, Чарлі Чапліна та Ганса Андерсена. А цьогоріч вийшла її книга наукової фантастики для дорослих читачів «Ной обирає Чорнобиль».
Ірен Роздобудько залишається однією з найвпливовіших фігур сучасної української літератури, її творчість перекладається іншими мовами та залишається актуальною й близькою широкому колу читачів.