Динозавром нових століть називає себе відомий український поет Василь Андрійович Марсюк. Народився він 21 березня 1938 року у місті Мар’їнці на Донеччині в шахтарській сім’ї, виростав без батька, який за політичним звинуваченням був репресований і загинув на радянській тюремній каторзі.
Закінчив педагогічне училище, Київський державний університет імені Т. Шевченка. Працював у Черкаському педінституті, але змушений піти звідти, бо за поширення самвидавської літератури і за дружні стосунки із репресованим письменником Андрієм Хименком (Химком) постійно «висів на гачку» у «компетентних органів».
Переїхавши 1986 року до Києва, майже десятиліття працював на різних редакторських посадах у видавництві літератури для дітей «Веселка».
Серед безлічі відомих творів Василя Марсюка хочеться передусім згадати «Баладу про дві скрипки» (1971 р.), над ним він працював разом із композитором, автором «Червоної рути» Володимиром Івасюком.
Творчий доробок автора досить різноманітний: «Сурмлять тополі» (1973), «Життєдайність» (1977), «Обрії» (1979), «Сонячні терези» (1986), «Три криниці» (1988), «Минулому я руку подаю» (1990), кілька збірок віршів для дітей, зокрема, «Тигр утік із зоопарку» (1991).
За роки нової української державності вийшло кілька книжок Василя Андрійовича: «Донецька прелюдія» (роман у віршах, 2001, 2003 рр.), «Прометеєва естафета» (2008), «Крик волаючого на майдані» (2009), «Вечірнє вогнище» (2012), «Твори у двох томах» (2013), «Романтика пізньої осені. Твори останніх років» (2015) тощо.
У 2017 році вийшла збірка віршів та поем «Гіркий вітчизни дим», центральною темою якої є осмислення і вболівання за долю України і Донеччини – «малої» Вітчизни автора.
…І оглядаючись на сиві терикони,
подумав я в суворий час біди:
– Ми їх іще повернемо з полону,
іще на них посадимо сади!..
Василь Марсюк є лауреатом Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (2015 р.), лауреатом конкурсу «Коронація слова» - володарем спеціальної відзнаки до 70-річчя Володимира Івасюка (2019 р.), конкурсу імені поета Миколи Томенка (2021 р.)
Наразі поет, незважаючи на свій поважний вік, продовжує літературну діяльність, веде власний офіційний сайт (https://www.vasmars.in.ua/) та сторінку у Facebook (https://www.facebook.com/vasmars).
За матеріалами управління культури і туризму облдержадміністрації