9 квітня Гуманітарна місія «Проліска» зустріла у Мукачеві сім'ю зі Слов'янська Донецької області. «Проліска – Ужгород» доправила їх до місця тимчасового проживання у Рахівському районі.
«Дрони, КАБи просто сиплються на наше місто. Наш будинок теж постраждав, обвалилася стеля. Слава богу я встигла втекти з немовлям в іншу кімнату», - згадує останні дні в рідному Слов’янську Наталя.
Різке погіршення безпекової ситуації на сході змусило жінку з родиною шукати порятунку в тиловому регіоні. Разом з чоловіком вони зібрали трьох дітей і наважилися на евакуацію. Найменшій дівчинці лише 2 місяці. Інші діти – школярі, жити та вчитися під постійними обстрілами їм було страшно і важко.
Що таке війна, сім’я дізналася ще у 2014 році: місто було окуповане одним із перших. Родина рятувалася на Харківщині. Коли ЗСУ звільнили Слов’янськ, наважилися повертатися. З початком повномасштабного вторгнення знов виїхали, цього разу на захід країни. Але зводити кінці з кінцями було неможливо, тому прийняли непросте для себе рішення жити в рідному місті та звикати до війни.
«Намагалися адаптуватися. Сирени кожні 10 хвилин, трясуться вікна, обстріли постійно, страх ні на секунду не відпускав. Ситуація кардинально погіршилася у 2025 році. На вулицю виходити стало небезпечно, але і підвалу в будинку немає», - каже Наталя.
Останньою краплею стало пошкодження під час одного з обстрілів рідного будинку.
«Я подзвонила на гарячу лінію Донецької ОВА. Там пропонували різні варіанти, але я прийняла рішення про евакуацію тільки на Закарпаття, бо найбезпечніший регіон в країні», - пояснює багатодітна мати. Тепер родина обживається в Рахівському районі.
Евакуація громадян проводиться за підтримки Гуманітарного фонду для України Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine.
За матеріалами Гуманітарної місії «Проліска»
