«Молода людина року – 2025» - Валерія Копцева
4 місяці тому
Старший солдат
Водій 1-го гранатометного відділення вогневої підтримки аеромобільно-десантної роти військової частини А4165 (ДШВ)
Народився 6 жовтня 1988 року в селі Маяки Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, де і проживав.
Закінчив Маяківську ЗОШ, здобув спеціальність техніка-механіка у Слов’янському аграрному технікумі. Проходив строкову службу у ЗСУ в Бахмуті (2010–2011). Працював майстром лісу Білозерського лісництва у ДП «Слов’янський лісгосп». Пішов на війну майже з перших днів, служив у Десантно-штурмових військах (ДШВ), був піхотинцем, потім — водієм бронеавтомобіля «Козак», виконував завдання на «нулі». Мужньо захищав Донеччину (Богородичне) та Луганщину (Рубіжне, Сєверодонецьк, Білогорівка).
Помер 14 лютого 2023 року у Дніпровській лікарні імені І. І. Мечникова від важких поранень.
Похований на Північному кладовищі у місті Слов’янськ. На честь Руслана перейменована вулиця в селі Маяки.
У Захисника залишилися батьки-пенсіонери, дружина та двоє донечок.