портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506, 0954633565
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Опубліковано 05 лютого 2024 року, 09:00

Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.

Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією  згадують убитих росіянами жителів Донеччини.

13 березня 2022 року 31-річний Іван Вакулюк разом із мамою Анною готували їжу біля свого будинку у Центральному районі Маріуполя. Почали лунати вибухи, син і мама не встигли сховатися від обстрілу та загинули. Поряд загинули ще троє людей.

«Це був дуже потужний обстріл. Іванові відірвало ногу, він втратив багато крові. Пʼятиповерхівка, де вони з мамою жили, згоріла», – розповів колега Івана, Віталій Тімборовський. 

Іван народився у Маріуполі. Закінчив гімназію №27. Згодом отримав диплом Харківського вишу. За приблизно 10 років до початку повномасштабної війни втратив тата. 

Іван працював у телекомунікаційній компанії «Формат». Був старшим зміни відділу технічної підтримки.

«Він був розумним і працьовитим. Соромʼязливим, приємним у спілкуванні. Завжди намагався допомогти дівчатам із абонентського відділу, надаючи консультацію чи знайшовши майстра для абонента. Роботи було багато, та ми знаходили час і пожартувати. Якось, пам’ятаю, чергували у його день народження. Він, звісно, нічого не сказав, але ми дізналися і організували свято: кульки надули, подарунок зробили... Іван був добрий та гарний хлопець. Дуже шкода», – згадала колега Ірина Титаренко. 

Під час повномасштабної війни Іван та його мама Анна залишалися у Маріуполі. Виїздити не хотіли.

«Я просила їх виїжджати, але племінник із невісткою вирішили залишитися. Обстріли посилювалися. Машина в гаражі згоріла. Останній раз я розмовляла з Анною 9 березня. «Надю, ми в пеклі!» – сказала тоді дружина мого брата...», – пригадала тітка загиблого, Надія Вакулюк.

Вона пригадує племінника товариським, веселим і закритим водночас. 

«Свою родину так і не створив. Вів здоровий спосіб життя. Любив мандрувати. Їздив відпочивати за кордон. Захоплювався компʼютерами...», – додала Надія. 

Івана та його маму Анну спершу поховали у дворі, а в червні 2022 року перепоховали на Старокримському цвинтарі. 

В Івана залишилися тітки, дядько та двоюрідні сестри.

З 24 лютого росіяни вбили 1850 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4536. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома. 

Пам’ятаймо!