29 березня 2022 року в Маріуполі загинула 61-річна Ірина Тимощенко. У будинок, де вона перебувала разом із ще трьома родичами, потрапив снаряд.
Останні вісім років до пенсії Ірина Тимощенко працювала в «Укрзалізниці», обіймала посаду інженерки технічного відділу в пасажирському вагонному депо Маріуполя. У січні 2022 року від ковіду помер її чоловік, а вона сама – ледь одужала. Вже у лютому того ж року – чергове важке випробування: почалася повномасштабна війна.
«Разом із моєю мамою вони бігали по воду, збирали дрова, шукали їжу, через пів міста – під обстрілами – йшли пішки, щоби принести ліки для моєї донечки. Вони зібрали весь резерв своїх сил, щоб якось вижити в цьому жахітті», – розповіла Катерина Литвиненко, родичка Ірини.
29 березня 2022 року Ірина Тимощенко із Катериною Литвиненко та ще трьома родичами трималися разом у приватному будинку в Приморському районі, поблизу залізничного вокзалу. Саме туди й поцілив снаряд. Катерина у момент обстрілу вийшла на вулицю, це її врятувало.
«Ми до війни всі жили в різних районах міста: я – з Лівого берега, мама – з Кальміуського району, тьотя – з Приморського, бабуся – з Центрального… Дякую сусідам, які допомогли мені розібрати завали», – сказала Катерина.
Свою родичку Ірину Тимощенко вона згадує хорошою людиною.
«Ірина була люблячою дружиною, донькою та дбайливою матір’ю для свого єдиного сина, гарною бабусею для свого онука. Вона так і не побачила онуку – дівчинка народилася вже після трагедії», – розповіла Катерина.
Ірина Тимощенко похована на Старокримському кладовищі, біля чоловіка. У неї залишилися син з невісткою, онук, онука та племінниця.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією вшановують пам’ять убитих росіянами жителів Донеччини.