7 березня 2022 року в місті Волноваха загинув 58-річний полковник Леонід Домінюк, позивний Апостол. Його підрозділ утримував фланги по вулиці Спортивній під щільним вогнем ворога. Воїн виводив особовий склад на позицію, визначивши місце для укриття, сам замикав групу і не встиг сховатися. Унаслідок нищівного російського обстрілу він отримав важкі осколкові поранення грудної клітки.
Тривалий час його неможливо було евакуювати. Через значну крововтрату від поранень Леонід помер. Короткочасна пауза в обстрілах надала можливість прикордонникам забрати тіло загиблого захисника.
Леонід народився в місті Горлівка у родині будівельників – його батьки працювали на тамтешньому авторемонтному заводі. Закінчивши вісім класів середньої загальноосвітньої школи № 85, вступив до Горлівського індустріального технікуму. Під час навчання закінчив автошколу ДТСААФ та здобув кваліфікацію водія. Був членом творчого колективу, грав на бас-гітарі, активно займався спортом. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «електрик наземний».
Після технікуму Леонід вступив до Київського вищого танкового інженерного училища, яке закінчив на відмінно, захистивши диплом з технічних дисциплін. Обрав для себе кар’єру прикордонника та розпочав офіцерську службу у високогірному прикордонному загоні в Таджикистані.
Після трьох років служби чоловік перевівся до Казахстану, де і прослужив до 1992 року. А коли Україна стала незалежною, за особистим бажанням повернувся на Батьківщину для проходження служби. Обіймав різні посади у Донецькому прикордонному загоні. Мешкав з родиною у Маріуполі. Обожнював піший туризм, бодібілдинг та гру на гітарі.
У 2010 році був звільнений в запас, маючи в активі 27 років вислуги військової служби. В цивільному житті працював заступником директора підприємства з утилізації твердих відходів «Стимул» та начальником караулу охорони аеропорту «Маріуполь».
Під час війни на сході України не зміг залишатись осторонь і в лютому 2015 року добровільно мобілізувався до рідного Донецького прикордонного загону. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду начальника групи оперативного планування штабу прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке».
За жертовність і діяльність в церкві відзначений почесною медаллю й Благословенною грамотою предстоятеля Православної церкви України Епіфанія. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Він був дуже дружелюбним, усміхненим, спокійним і врівноваженим. Справжнім патріотом своєї країни. Усім прагнув допомагати», – розповіла дружина Вікторія.
Захисника поховали на Алеї Слави Краснопільського кладовища в місті Дніпро.
У Леоніда залишилася дружина, донька, син та дві онучки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв вшановують пам’ять загиблих захисників з Донеччини.