17 березня 2022 року в бою за Маріуполь загинув штаб-сержант Олександр Маслак. Разом з іншими прикордонниками воїн протистояв двом танкам та переважаючій живій силі противника в одному з районів міста. Позиція бійців розташовувалась у багатоповерхівці. Під час бою бійці полонили 10 окупантів. Ворог почав з танків обстрілювати позицію, тому Олександр віддав наказ підлеглим залишити бойову позицію і відійти на іншу, а сам, прикриваючи відхід побратимів, за допомогою ПТРК «NLAW» вразив ворожий танк з екіпажем. Та внаслідок прямого влучання з другого ворожого танка захисник загинув.
Олександр народився в місті Чистякове. Після закінчення школи проходив строкову службу в Державній прикордонній службі України в місті Маріуполі. Згодом підписав контракт. У 2001-2004 роках служив у Донецькому прикордонному загоні. У 2004-2008 роках та 2017-2018 роках служив у підрозділах Сумського прикордонного загону, а з 2019 року – у 1-му (Донецькому) прикордонному загоні. Брав участь в АТО/ООС на сході України. У 2009 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, здобувши кваліфікацію юриста. Між періодами проходження служби працював на приватних підприємствах.
З юнацтва захоплювався футболом, грав сам, а з часом став вболівати за улюблені команди, любив дивитися історичні фільми про війну, захоплювався риболовлею.
З першого дня повномасштабного російського вторгнення Олександр перебував у Маріуполі. Він обіймав посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби «Сартана». Разом зі своїм підрозділом мужньо боронив місто від окупантів.
Посмертно прикордоннику присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а також військове звання – майстер-сержант.
«Наша зустріч була подарунком долі. Я дуже вдячна та щаслива, що мала можливість бути поряд з такою людиною як Саша – людиною з великої букви. Олександр мав гарне почуття гумору, був цікавим співрозмовником, завжди був щирий і усміхнений – таким і залишається у спогадах близьких та друзів. Він був коханим і надійним чоловіком, найкращим батьком, сином та братом, справжнім другом, завжди чуйним і уважним, турботливим, добрим і працьовитим, сміливим і мужнім, справжньою опорою для своєї сім’ї. Олександр хотів жити, будував плани на щасливе майбутнє, допоки війна не зруйнувала та не відібрала плани, мрії та найважливіше – життя. В серцях та пам’яті рідних він залишиться назавжди, а я пам’ятатиму його довше, ніж знала», – розповіла дружина загиблого Дар’я
Поховали Олександра на Алеї Слави Баранівського кладовища в місті Суми.
У воїна залишилися батьки, дружина, син, донька, сестра, інші рідні, близькі та друзі.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією вшановують пам’ять загиблих захисників з Донеччини.