Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами мешканців Донеччини.
23 березня 2022 року в Маріуполі загинула 39-річна Христина Судак. Разом із сім'єю вона переховувалася у підвалі дев’ятиповерхівки на вулиці Металургійній, 19. На світанку, від 05:40, із різницею у кілька хвилин, російські військові скинули на будинок дві бомби. Стіни завалилися, загинули десятки людей. Поряд із Христиною – її донечки Анна та Софія і чоловік Євген.
«Вони жили у п'ятому під'їзді нашого будинку. Переховувалися у підвалі четвертого. Він мав дві окремі кімнати. Мешканці власне пʼятого під'їзду були у великій, а люди, які прийшли в укриття пізніше, зайняли маленьку. Саме велике приміщення прийняло основний удар. Усі, хто там був, загинули. Ті, кому пощастило вижити у сусідній кімнаті, вибиралися через маленький лаз між третім і четвертим підʼїздами», – розповіла знайома родини Інна Бригантина.
Христина Судак народилася 13 вересня 1982 року. Після закінчення 47-ї школи вчилася у Маріупольському електромеханічному технікумі. Працювала на металургійному комбінаті. Разом із чоловіком Євгеном виховувала двох донечок. Анні було 12 років, Софійці 15.
«Христина любила готувати, любила дітей і подорожі. Завжди була веселою, з усмішкою. Вона була мамою з великої букви, всі гуртки та змагання – разом із дітьми», – згадує подруга й сусідка Ольга Лозенко.
«Пам'ятаю її дуже доброзичливою, активною, товариською. Здається, вона навіть зовні не дуже змінилася зі шкільних років. Довго в неї не виходило завагітніти. І ось така радість – дівчинка, а згодом ще одна. І потім сталося таке горе», – розповіла Інна Бригантина.
Тіла загиблих почали діставати з-під завалів тільки в середині травня 2022. На той час ідентифікували 37 убитих. Доньок і чоловіка Христини поховали на Старокримському кладовищі. Тіло Христини знайти не вдалося.
З 24 лютого росіяни вбили 1775 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4319. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!