Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
18 березня 2022-го в Маріуполі загинула Анна Демченко. Їй було 23 роки. Ворожий снаряд прилетів на подвір’я батьківського дому. Аня із сестрою Ольгою, матір’ю Алевтиною та бабусею Анною бігли у підвал, щоб сховатися від обстрілів. Але не встигли.
«Напередодні ми сильно замерзли в підвалі і пішли в будинок, щоб зігрітися. Позносили всі ковдри в одну кімнату. Десь о 8 ранку почався обстріл, і ми вирішили бігти назад у підвал. Доньки, колишня дружина і моя матір пішли вперед. Вони були на вулиці, коли прилетів снаряд. Його уламки пошматували моїх донечок і колишню дружину. Мати вижила, але 2 квітня також померла через гангрену», – розповів Сергій, батько Анни.
Анна Демченко народилася в Маріуполі. У неї була рідна сестра Ольга, вони – двійнята. Дівчата разом навчалися у Маріупольській школі №65 і художній школі. Згодом вступили у польський виш. Навчалися на різних факультетах. Анна здобула фах, пов’язаний із публічним управлінням. За рік до початку повномасштабної війни сестри повернулися додому. Анна влаштувалася адміністраторкою в салон краси.
«Вони були з сестрою постійно вдвох, дуже домашні, добрі, ласкаві дівчата. Двійнята, які були дуже різні за характером і навіть зовні. Аня – пишною, а Оля – худорлявою. Аня захоплювалася рок-музикою, любила читати фентезі. Ми постійно відпочивали на дачі неподалік Маріуполя. Любили кататися на лижах на гірськолижних курортах. Після нашого розлучення з дружиною доньки жили з мамою. У моєму будинку був спеціально облаштований для них поверх. У дворі було багато бездомних котів, собак. Доньки дуже любили тварин, постійно їх підгодовували», – розповідає батько.
Сергій хоронив доньок двічі. Першого разу – у дворі біля свого будинку, а вдруге – в листопаді 2022-го – перепоховав їх на Старокримському кладовищі.
«Вони прийшли до мене, аби я їх захистив, а я не зміг. Я хочу справедливості, але де її шукати? Мабуть, лише на Бога тепер варто надіятися...» – каже батько.
У загиблої залишилися батько і брат.
З 24 лютого росіяни вбили 1593 мирних жителів Донеччини, поранили ще 3796. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!