Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами захисників з Донеччини.
24 липня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Верхньокам’янське загинув 34-річний солдат Олександр Інякін, позивний Тихий. Захисник отримав смертельне поранення під час ворожого танкового обстрілу.
Олександр народився і жив у місті Мирноград. Закінчив там школу. Потім здобув гірничу професію провідника. Працював на шахті, останнім часом – на ШУ «Покровське». Дуже любив слухати музику на високій гучності та займатися ремонтом автомобіля. Проте на першому місці у нього завжди були діти – їм він приділяв увесь свій вільний час.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік отримав повістку та став до лав Збройних Сил України. Воював за рідну країну в складі 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця-санітара. Брав участь в обороні рідної Донеччини.
«Ми разом з мого 15-річчя. Олександру тоді було 17. Він був моїм першим хлопцем, став батьком наших двох дітей. Він був дуже чемним, добрим і справедливим. Для нього завжди на першому місці була сім’я, діти були його гордістю. В нього було багато друзів, він завжди усім приходив на допомогу. Він був нашим сонечком, а тепер, коли його немає, ми живемо, наче у тумані, у постійній пітьмі. Таких людей, як він, один на мільйон. Він був найкращим у всьому. Коли його призвали, він навіть не вагався та одразу пішов захищати нашу родину. Завжди казав: хто, як не ми. Будучи на передовій, не забував підтримувати родину, хоча сам знаходився не в найкращих умовах. Він був просто найкращим», – розповіла дружина загиблого Надія.
Поховали Олександра на Алеї Слави кладовища «Озерка» у рідному Мирнограді.
У захисника залишилися батьки, дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 9 і 6 років.
З 24 лютого росіяни вбили 1764 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4293. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!