Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами захисників з Донеччини.
Військовослужбовець Віталій Кошель загинув 10 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута. Йому було 48 років.
Віталій народився в українському селищі Нью-Йорк на Донеччині. Закінчив місцеву школу №16. Потім пройшов строкову військову службу та повернувся додому. З 20 років працював токарем на місцевому машинобудівному заводі. Дуже любив свою професію, був відповідальним та працьовитим, шанованим у колективі. Згодом працював на Ясинуватському машинобудівному заводі, потім – на гідро-механічному заводі в рідному місті. Захоплювався риболовлею, вирощував виноград, мріяв про виведення його нових сортів.
Із початком повномасштабної війни Віталій вирішив боронити свій дім зі зброєю в руках. Вже на початку березня 2022 року вступив стрільцем до лав 104-го батальйону 109-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Його дружина, Анна, розповідає, що коли Віталій йшов до лав Бахмутської ТРО, говорив: «Не буду жити під росіянами, повинен обороняти своє рідне місто». Саме у ті дні Віталій на своїй сторінці у Фейсбуці розмістив кліп до пісні «Браття Українці» зі словами: «Богу душу нашу віддамо єдину, за нашу землю – священну Україну».
Побратими пригадують, що Віталій був цікавим співрозмовником, часто згадував свою родину і рідне селище, дуже пишався донечкою, планував майбутнє.
«Якось після поїздки додому Віталій привіз нам селезня із свого подвір’я – залишки особистого господарства. З того часу у нього з’явився позивний Гусь, на згадку про минуле мирне життя», – згадує побратим, Володимир Єлець.
Перший бій їхньої роти відбувся 31 липня 2022 року. Того дня підрозділ ліквідував близько 25 ворогів.
Через 10 днів, 10 серпня, Віталій провів свій останній бій.
«Це було місце десь за кілометр до входу у Бахмут. Так сталось, що ми були в окопах та потрапили під щільний артобстріл, який тривав багато годин. За допомогою безпілотників росіяни корегували вогонь - 150-й калібр йшов по нам. Я був у двох метрах від Віталія. Увесь час, поки Віталій був живий, ми перемовлялися. Навіть коли він загинув, я не одразу це зрозумів... Окопи вириті були зігзагами, він був за рогом, мені видно було лише його берці... Один зі снарядів влучив прямо у нього, мене – лише контузило, я залишився живий. Віталій – ні… Дуже пишаюсь знайомством з Героєм, який йшов захищати свою батьківщину, залишив життя ради нашого спільного майбутнього, нашої України», – додає Володимир.
У Віталія залишилися мати, дружина та донечка.
З 24 лютого росіяни вбили 1367 мирних жителів Донеччини, поранили ще 3052. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!