Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
53-річна Олена Кісіль жила разом із родиною в приватному будинку у Лимані.
24 травня вона разом з родиною переховувалася від російських ракетних обстрілів у погребі на подвір'ї. Дві ракети впали поблизу - Олена, її чоловік Анатолій, невістка Вікторія, онуки Людмила, Олена, Катерина та Олександр загинули на місці.
Того дня вижив лише син Євген - він поїхав заряджати телефон. Однак через кілька місяців, у вересні, Євген поїхав за дровами у ліс та підірвався на міні.
Олена Кісіль народилася у Смирнівці, що на Харківщині. У 16 років втратила матір, її виховували бабуся та батько. Коли навчалася у медичному училищі, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Анатолієм. Згодом одружилися та оселилися в селі Добровілля Харківської області. У подружжя народився син Євген. У рідному селі жінка працювала медсестрою амбулаторії. Після того, як її закрили, родина Кісіль переїхала до Лимана.
«У селі було важко жити. Амбулаторію закрили, довелось шукати нову роботу. У 2007 році тітка влаштувалася медсестрою на санпропускник в Лиманську центральну районну лікарню, – розповіла племінниця, Христина. - Коли у мене хворіла дитина, я зверталась до тітки, вона приходила додому, робила уколи. Це була дуже добра, а ще – весела людина. Ми святкували разом всі свята, ходили один до одного в гості».
Колеги поважали Олену Іванівну, вона була безвідмовною, завжди приходила на допомогу.
Олена Іванівна займалася садівництвом: вирощувала фруктові дерева та квіти. Без роботи на землі жінка, яка виросла та багато років провела у селі, не могла. Тож купили з чоловіком приватний будинок із ділянкою, щоб було де вести господарство.
З 24 лютого росіяни вбили 1100 мирних жителів Донеччини, поранили ще 2472. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!