Сержант Денис Кравченко загинув 26 березня 2022 року в Маріуполі, коли одна з російських авіабомб влучила в командно-спостережний пункт «Хвиля» поблизу металургійного комбінату «Азовсталь». Тепер воїну назавжди 38 років.
Денис народився в місті Горлівка. У 15 років став сиротою, його батьки мали інвалідність і померли рано. Згодом втратив і рідного брата. Зміг здобути дві вищі освіти: за спеціальністю «Правознавство» у Горлівській філії Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «України» та у Київському університеті Ринкових відносин.
З листопада 2001 року до квітня 2003 року проходив строкову службу. У своєму рідному місті працював у Мічурінській виправній колонії № 57. З серпня 2015-го служив у Державній кримінально-виконавчій службі: був начальником відділу режиму й охорони в Маріупольському слідчому ізоляторі.
У листопаді 2021 року Денис долучився до лав 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького. Обіймав посаду командира третього відділення першого стрілецького взводу стрілецької роти з конвоювання екстрадиції охорони підсудних однойменного батальйону.
О четвертій ранку 24 лютого 2022 року Денис заїхав додому по тривожну валізу. Повідомив дружину, що от-от почнеться війна. Після цього він лише раз бачився з рідними. 7 березня привіз додому декілька сухих пайків, бо в місті вже не працювали магазини. Обійняв дружину та доньку, сказав, що дуже їх любить, і поїхав на позицію. Це була їхня остання зустріч.
«Він був дуже справедливим і правильним, часто навіть суворим. А ще – моральним і вольовим. Відповідав за свої вчинки та слова. Не боявся ні війни, ні воювати. Чітко знав, для чого це робить. Завжди був патріотом та прагнув скорішої перемоги», – сказала дружина Оксана.
На початку березня відділення передислокували з військової частини на «Азовсталь». Денис тримав оборону в командно-спостережному пункті «Хвиля», облаштованому на території готельного комплексу «Наш куточок» і водної станції поблизу комбінату.
«Останній раз вдалося зв’язатися з чоловіком 25 березня. А 27 березня заступник командира частини написав мені, що напередодні Денис загинув унаслідок авіаудару. До 39 дня народження він не дожив тиждень», – сказала Оксана.
За життя Дениса Кравченка нагородили медалями «10 років сумлінної служби» та «15 років сумлінної служби», посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна 5 квітня 2024 року на Алеї слави Краснопільського кладовища у Дніпрі.
У нього залишилися дружина Оксана та донька Емілія.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.