Старший солдат Геннадій Стефанович загинув 28 березня 2024 року під час бойового завдання під Покровськом. Захисникові було 54 роки.
Геннадій народився в місті Донецьк. Опанував спеціальність підземного електрослюсаря в місцевому СПТУ №11. Працював у правоохоронних органах, у 2002 році вийшов на пенсію у званні майора поліції. Відтоді працював водієм. Жив в Одесі, захоплювався велоспортом і плаванням – щодня тренувався на березі Чорного моря.
У липні 2023 року Геннадій добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Був телефоністом у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді, воював на Донеччині.
«Ще з перших днів військової агресії Росії та окупації Донецька батько незмінно залишався вірним Україні. Він твердо стояв на проукраїнських позиціях, навіть коли це призводило до втрати друзів і напружених стосунків із рідними. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не міг залишатися осторонь і, попри вік та стан здоров'я, добровільно став на захист Батьківщини.
Як висококласний фахівець, що пройшов навчання як в Україні, так і за кордоном, він зробив усе можливе, щоб бути корисним на фронті. До останнього подиху батько залишався вірним присязі та своїй землі. Він віддав життя за свободу України всього за 100 кілометрів від свого рідного дому, який так і не встиг побачити знову.
Для своєї сім’ї він був люблячим батьком і турботливим чоловіком. Його відданість, сила духу та безмежна любов до Батьківщини назавжди залишаться з нами», – сказала старша донька Олена.
Поховали воїна у селі Нова Долина на Одещині.
Посмертно йому надали звання «Почесний громадянин Авангардівської громади».
У Геннадія залишилися дружина та дві доньки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.