Василю Обривку було 76 років. Народився 10 лютого 1950-го в Слов’янську. Навчався у школі № 4. Відслужив строкову службу. Закінчив Слов’янський сільськогосподарський технікум (Донбаський аграрний фаховий коледж) за спеціальністю «Механізація сільського господарства».
За 50 років пройшов кар’єрний шлях від слюсаря до керівника цеху. Понад 30 років працював на Семенівській автобазі керівником ремонтної майстерні.
Згодом обіймав посаду керівника гаража на підприємстві «Торгспецснаб». 15 років працював механіком транспортного цеху на Слов’янському заводі високовольтних ізоляторів. Десять з них, уже будучи на пенсії.
Його пригадують порядним, чесним, справжнім фахівцем своєї справи. Захоплювався автомобілями та іншою технікою. Любив землю, займався городництвом і садівництвом.
19 липня 2026 року життя Василя Обривка забрав російський обстріл. Він був на подвір'ї дому, коли ворог ударив по Словʼянську з РСЗВ «Смерч».
Василя Обривка поховали в рідному місті на кладовищі, що на вулиці Данила Галицького, біля могили батька.
У нього залишилися дружина, разом з якою прожили 55 років, сестра, син й онук.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.