Солдат Олександр Аганін народився 16 листопада 1982 року в Слов’янську. Навчався у школі № 16, а потім закінчив залізничний технікум. Працював оглядачем рухомого складу у вагонному депо залізничної станції Слов’янська, згодом – оглядачем вагонів на станції імені Кожушка О.М. та у виробничо-технологічному підрозділі «Станція Краматорськ».
Олександр любив природу, захоплювався кіно, музикою, технікою та автомобілями. Обожнював тварин, особливо свого пса Блека.
У червні 2024 року приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 142-й окремій механізованій бригаді. Бойовий шлях розпочав у піхоті на Покровському напрямку, де вперше зазнав поранення. Після відновлення стримував ворога на Запорізькому напрямку, де дістав друге поранення біля міста Гуляйполя.
Після тривалого лікування повернувся у стрій на посаду оператора БпЛА 5-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го механізованого батальйону.
10 вересня 2026 року Олександр поліг у бою біля села Заливне Запорізької області. Йому назавжди 43 роки.
У нього залишилися брат, племінник-похресник, хрещений батько та двоюрідний брат, який боронить Україну в лавах Національної гвардії.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.