Електронні сервіси Держгеокадастру забезпечують максимальну відкритість та транспарентність земельних відносин, - Максим Мартинюк на засіданні Уряду
На сьогодні на базі Державного земельного кадастру надається низка цифрових адміністративних послуг, в яких застосовуються зручні та актуальні засоби аутентифікації (ЕЦП, BankID, MobileID). Дані Держгеокадастру, інтегровані із найбезпечнішою у світі системою захисту інформації Blockchain, є абсолютно відкритими в режимі читання для усіх зацікавлених сторін. Про це на засіданні Уряду проінформував в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.
«Сьогодні вже 73% всієї території України є в системі Держгеокадастру. Фактично вперше разом з Міністерством юстиції було синхронізовано два ключових реєстри – це земельний кадастр і реєстр речових прав, що практично унеможливлює рейдерство та будь-які маніпуляції в земельній сфері», - наголосив Максим Мартинюк.
За його словами, важливим етапом транспарентності земельних відносин стало запровадження електронних земельних торгів, які вже діють на двох майданчиках - OPENMarket державного підприємства "СЕТАМ" і ПРОЗОРРО.Продажі. Перші Е-торги відбулися 18 жовтня, а станом на 12 грудня вже продано прав оренди на 25 земельних ділянок.
«Хочу нагадати, що всі кошти від оренди землі ідуть виключно до місцевих бюджетів. І якщо стартова ціна лота була 8% від нормативної грошової оцінки, то завершили ми в середньому на 18,2%. Тобто надходження до місцевого бюджету зросло майже до 2 млн гривень за ці 25 земельних ділянок», - зазначив в. о. Міністра.
Крім того, було запроваджено екстериторіальне погодження проектів землеустрою. Діє прозора та зрозуміла схема роботи, серед переваг якої відсутність контакту з чиновником, онлайн-моніторинг 24/7, чіткі строки відпрацювання (10 днів), відсутність повторних відмов.
У тестовому режимі працює портал нормативної грошової оцінки земельних ділянок за адресою: ngo.land.gov.ua. Відтепер кожен громадянин має можливість переглядати оцінку будь-якої земельної ділянки за межами населеного пункту та отримувати розрахунок оцінки масиву ділянок та ділянок з довільними межами.
Органи місцевого самоврядування мають підключитися до всіх без винятку прозорих електронних сервісів, – Геннадій Зубко
Органи місцевого самоврядування мають обов’язково підключитися до всіх без винятку прозорих електронних реєстрів, створених державою. Йде мова про сервіс «Прозора ДАБІ», «Прозорро Продажі», електронні торги з продажу землі, які запускаються сьогодні. На цьому на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Open budget», який запровадило Міністерство фінансів України, – дуже класний, доступний і якісний ресурс. У той же час, на офіційних сторінках органів місцевого самоврядування прозорість не тільки дохідної частини і створення бюджету, а й видатків – практично відсутня. До цього питання має долучитися Мінфін для впровадження всіх необхідних прозорих механізмів. Крім того, сьогодні органи місцевого самоврядування прагнуть, аби Мінфін відкрив для них базу доходів платників податків, кошти яких надходять до місцевих бюджетів. Ми маємо відкрити цю базу лише для тих органів місцевого самоврядування, які повністю виконали всі умови надання прозорих сервісів щодо аукціонів, продажу комунального майна, «Прозорої ДАБІ», – підкреслив Геннадій Зубко.
Учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни надається право на додаткову відпустку за рахунок коштів підприємств
Уряд на засіданні 12 грудня схвалив проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни”.
Зазначеним законопроектом передбачено оплату додаткової відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, та врегулювання на законодавчому рівні питання витрат на оплату такої відпустки.
Як МОЗ будує систему універсального покриття в охороні здоров'я
12 грудня - День універсального покриття в охороні здоров'я.
Універсальне покриття в охороні здоров'я - це світовий стандарт і та система, яку МОЗ зараз будує в Україні. На відміну від фейкової "безкоштовної медицини" (яка є такою лише на словах), ця система передбачає, що 100% жителів гарантовано отримають стандартний пакет медичних послуг з достатнім рівнем якості.
"Ми приймаємо за даність, що не маємо всіх грошей на світі, щоб надавати всі можливі найдорожчі послуги всім у будь-який час. Цього не може собі дозволити жодна найбагатша країна. Натомість ми аналізуємо наші ресурси і робимо безкоштовний пакет, який ми всі можемо собі дозволити. На все понад пакет допускаються доплати та співоплати, які не є катастрофічними для найменш забезпечених верств населення", - наголошує в.о. Міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун.
Головна перевага універсального покриття - це переведення дискусії на технократичний рівень - які конкретні послуги (аналізи, діагностику, операції) за яку конкретну ціну ми можемо собі дозволити за ті гроші, які в нас є. Гарантований пакет покриває 100% населення. Немає покритих і непокритих, застрахованих і незастрахованих. За спільні податки всі отримують однаковий пакет стандартних медичних послуг.
"Тут гарно працює аналогія з армією. Ми не очікуємо "безкоштовну армію" з повним озброєнням, оснащенням, найсучаснішою ПВО та ВМС. Ми маємо ту армію, яку можемо собі дозволити, і вона захищає всіх громадян однаково - настільки, наскільки ми можемо собі дозволити. І робить це відмінно за ті кошти, які ми виділяємо на неї. Абсолютно так само має працювати охорона здоров'я. Як армія забезпечує всім рівномірне покриття захистом від ворога, система охорони здоров'я забезпечує всім рівномірне покриття медичними послугами", - говорить доктор Уляна Супрун.
Обсяг гарантованого пакета, який можна вчасно та якісно надати всім, можна буде збільшувати зі зростанням економіки відповідно до наявних ресурсів.
Шлях України до універсального покриття вже розпочався й триватиме три роки, перший з яких наразі добігає кінця. Гарантований пакет вже працює на первинці, у наступному році почнеться його розгортання на рівні спеціалізованої допомоги. У 2020 рік ми увійдемо з першим в історії України гарантованим пакетом медичних послуг.
Уряд схвалив проекти угод з технічної допомоги ЄС Україні загальним бюджетом в 167 млн євро
12 грудня Уряд України ухвалив підготовлені Мінекономрозвитку проекти низки Угод щодо надання технічної допомоги ЄС Україні.
Серед них - Угода про фінансування заходу “Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи” між Україною та Європейською Комісією строком на 8 років з бюджетом у 18 млн євро. Мета програми - залучення технічної допомоги з боку ЄС для сприяння налагодженню контактів, професійних зв’язків, культурного обміну між громадянами країн ЄС та України.
В рамках цієї Угоди технічна допомога ЄС надаватиметься за такими напрямами: професійний обмін шляхом організації короткострокових професійних стажувань у країнах-членах ЄС; підтримка програмного та інформаційного центру “Дім Європи”; створення спеціального вікна для розширення можливостей для участі України в програмі Erasmus+; забезпечення відшкодування 50% від суми внесків України до програми “Креативна Європа” на 2018-2020 роки.
Друга - Угода про фінансування “Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II”. Ця програма є продовженням Програми підтримки енергоефективності в Україні - EE4U, що набула чинності 18 квітня 2018 року. Мета програми - залучити фінансування ЄС для підвищення енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів, зниження рівня викиду парникових газів в Україні. Загальний бюджет програми - 54 млн євро.
Також Уряд ухвалив Угоду про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року. Метою підписання цього документа є залучення фінансування з боку ЄС для підтримки України в імплементації Угоди про асоціацію/Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Бюджет передбаченої Угодою програми - 37 млн євро.
Завданнями Угоди визначено:
надання технічної допомоги українським органам влади в імплементації норм законодавства ЄС в українському законодавстві у пріоритетних напрямах: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, стандартизація, бухгалтерський облік, електронна комунікація, кібербезпека,
підтримка державних інституцій та інститутів громадянського суспільства в Україні в сфері захисту громадянських прав,
забезпечення участі українських організацій в програмі «Горизонт-2020».
Також Кабінетом Міністрів ухвалено проект Угоди про фінансування заходу “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Мета підписання цієї Угоди - залучити фінансування ЄС на потреби реформування та модернізації системи професійно-технічної освіти в Україні. Загальний бюджет передбаченої Угодою програми з підтримки освітніх проектів - 58 млн євро.
Прем’єр-міністр: Сильна економіка передбачає рівні можливості і правила – в тому числі завдяки електронним сервісам
Побудова сильної економіки, що є фундаментальною метою роботи Уряду, передбачає запровадження рівних можливостей і правил – в тому числі шляхом запровадження електронних сервісів з мінімальним або повністю відсутнім втручанням чиновника. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду. Серед тем засідання став аналіз існуючих майданчиків електронних послуг, а також плани щодо поширення механізму електронних аукціонів на сферу отримання ліцензій на розробку надр, приватизацію, земельні відносини тощо.
«Закритість деяких процесів – слабке місце. Тож потрібно змінювати систему, впроваджувати технології е-урядування. Це доступ, прозорість та єдині правила», - сказав Володимир Гройсман.
Він нагадав, що в Україні вже є успішні приклади електронних послуг – по лінії Міністерства юстиції, ДФС (в частині повернення ПДВ).
«І зараз говоримо про електронні аукціони на надра. Геоінформація завжди була закрита. Був такий собі закритий клуб. Зараз ми це все відкрили, є майданчики, можна брати участь в торгах на право розробки копалин. Вважаю, що це революційний крок. - сказав Володимир Гройсман. - Потрібно максимально розширювати можливості – створювати єдині правила для всіх. Все більше людей мають користуватися цими системами. І бюджет отримуватиме більше ресурсів».
За планом, нова система торгів на право надрокористування працюватиме вже з 1 січня. «Жодних подвійних стандартів. Єдині правила для всіх. Тоді все буде працювати ефективно, - сказав Володимир Гройсман. – Для нас це питання не тільки економіки, а ще й енергонезалежності».
Уряд працює над розширенням програми «Доступні ліки», - Павло Розенко
Кабінет Міністрів України працює над розширенням програми «Доступні ліки». Про це в ефірі телеканалу «Прямий» розповів Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«Півтора роки тому як тільки не критикували програму «Доступні ліки», але сьогодні програма працює і люди отримують безкоштовні ліки», - сказав він.
За його словами, за півтора роки дії урядової програми значно розширився перелік препаратів, які за рецептом лікаря можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою. «Раніше було 140 препаратів, а зараз їх уже 250. Тобто ми розширюємо можливості програми», - зазначив Павло Розенко.
«І ми вже працюємо над тим, щоб у майбутньому розширити коло тих хвороб, за якими люди зможуть отримувати ліки безкоштовно або за цінами нижчими на 80-85 %», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.
Павло Розенко розповів, як з наступного року будуть осучаснюватися пенсії
З 1 березня 2019 року пенсії будуть осучаснюватися автоматично. Про це в ефірі телеканалу «Прямий» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«1 березня 2019 року відбудеться наступний етап підвищення пенсій. І у подальшому уже щорічно, кожного 1 березня наступного року, осучаснення пенсій буде проводитися автоматично», - сказав він, додавши, що розмір підвищення складатиме від 17% до 40%.
Віце-прем’єр-міністр також нагадав, що 1 січня 2019 року відбудеться черговий перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. «Приблизно півмільйона військових пенсіонерів отримають підвищені пенсії вже з початку року», - зауважив Павло Розенко.
Привітання Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з Днем Сухопутних військ України
Шановні захисники, шановні громадяни!
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Сухопутних військ України!
Сучасні Сухопутні війська Збройних Сил − це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ технічного та тилового забезпечення.
Сьогодні Сухопутні війська переживають докорінні зміни та модернізацію. І ми не зупиняємося на досягнутому. Триває удосконалення системи підготовки особового складу, впроваджуються нові підходи у підготовці військ з урахуванням досвіду, набутого під час боїв на Донбасі, та стандартів НАТО. Військовослужбовці сухопутних військ беруть активну участь у багатонаціональних навчаннях на території України та за кордоном, у міжнародних операціях з дотримання миру та безпеки.
Принципова позиція Уряду полягає в тому, що матеріальна винагорода і належні умови служби наших військовослужбовців, фінансування армії загалом і надалі будуть пріоритетами державної політики. Це наш обов’язок перед тими, хто забезпечує захист нашої країни.
Висловлюю подяку всім військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил за сумлінну і віддану службу! Бажаю Вам міцного здоров’я, професійного зростання, добробуту та завжди щасливого повернення до своїх рідних!
З повагою
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
Двостороння співпраця Україна-Данія - внесок в енергетичну трансформацію та покращення інвестиційного клімату країни
Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків, Голова Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ) взяла участь від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в урочистому заході присвяченому двосторонній українсько-данській співпраці в енергетичному секторі та церемонії підписання договору між ДТЕК та данською компанією Vestas на будівництво Орловської вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 100 МВт.
Ольга Буславець підкреслила знаковість урочистої події і привітала компанію ДТЕК, яка має в активах і експлуатує більшість ТЕС в Україні і при цьому демонструє активний розвиток ВДЕ, що відповідає світовим трендам переходу з вугільної генерації на чисту енергію.
Ольга Буславець подякувала Послу Королівства Данія Рубену Мадсену за особистий внесок та сприяння роботі Українсько-данського енергетичного центру й передала вітання данській компанії VESTAS вже з другим найпотужнішим проектом в Україні, запевнивши, що Міненерговугілля в рамках міжурядової Угоди поглиблюватиме співпрацю з Данією у галузі енергетики з метою посилення енергетичної безпеки, поліпшення інвестиційного клімату та формування сприятливих умов для залучення інвестицій у сталу енергетику України.
Голова УДЕЦ повідомила про успішну та результативну співпрацю Проекту, зокрема про нещодавно завершену роботу з підготовки рекомендацій для України щодо запровадження механізму аукціонів на будівництво нових потужностей ВДЕ та отриманий досвід щодо організації аукціонів в Данії, який було використано під час роботи робочої групи над законопроектом щодо переходу на аукціонну модель підтримки розвитку ВДЕ в профільному Комітеті ВРУ, яку очолював Олександр Домбровський.
Також данськими експертами у співпраці з групою українських експертів проведено екологічну оцінку впливу на навколишнє середовище збільшення частки відновлюваних джерел енергії та використання балансових потужностей. “Серед завдань Проекту, які реалізуються в даний період, є розроблення рекомендацій щодо інструментів та методологій для балансування енергетичної системи, а саме визначення оптимальної потужності встановлення акумуляторних батарей в Україні, розрахунок необхідної частки смартгенерації, управління попитом на електроенергію; розроблення рекомендацій щодо створення системи короткострокового прогнозування виробництва електроенергії з вітру та сонця; розроблення довгострокових прогнозних сценаріїв реалізації енергетичної стратегії України; створення «єдиного вікна» для сприяння залучення інвестицій в проекти енергоефективності та ВДЕ”, – зазначила Ольга Буславець.
Ольга Буславець наголосила, що в рамках співробітництва із Данією УДЕЦ активізує співпрацю із Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються, IFU та данськими програмами, які зацікавлені у співробітництві і інвестуванні саме в українські проекти енергетичного сектору.
У заході взяла участь Координатор Українсько-данського енергетичного центру Юля Рибак.
Уряд перерозподілив кошти на лікування українців за кордоном і зарплати медиків
Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу МОЗ України і здійснив перерозподіл 450 млн грн з інших програм Міністерства. Понад 126 млн грн з цих коштів будуть направлені на програму «Лікування громадян України за кордоном», решта – на зарплати медиків, лікування пацієнтів з хронічною ниркову недостатністю методом гемодіалізу та хворих на цукровий та нецукровий діабет.
Більше 126 млн грн, перерозподілені на програму лікування за кордоном, дозволять направити на закордонне лікування 52 хворих осіб. Це пацієнти у тяжкому або вкрай тяжкому стані, які потребують негайного лікування, але не можуть отримати його в Україні. Загалом станом на 30 листопада 2018 на обліку хворих, що потребують лікування за кордоном, перебуває 70 осіб. Ще 18 пацієнтів наразі не потребують негайного направлення за кордон.
Понад 323 млн грн будуть направлені на медичну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам. Ці кошти мають бути використані за такими пріоритетами:
-
виплата заробітних плат медикам;
-
лікування пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю методом гемодіалізу;
-
лікування пацієнтів з цукровим та нецукровим діабетом.
Тепер місцеві ради мають ухвалити зміни до своїх бюджетів, щоби кошти за механізмом субвенції отримали всі медичні заклади.
Відповідне розпорядження «Про перерозподіл та розподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік» ухвалили 12 грудня 2018 року на засіданні Уряду.
Відбулось VII засідання Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин
10-11 грудня у м. Бухарест (Румунія) проходило VII засідання Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.
Українську делегацію очолила перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко - Голова Української частини Комісії. Румунську делегацію очолив Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дануц Себастьян Некулеєску, Голова Румунської частини Комісії.
Упродовж засідання відбулись конструктивні і системні розмови, обговорення і дискусії щодо підходів до вирішення питань забезпечення прав національних меншин, які турбують обидві сторони. Зокрема, були знайдені перспективні шляхи вирішення питання функціонування в Румунії педагогічного ліцею імені Тараса Шевченка, де викладання йде повністю українською мовою.
Українською стороною також було наголошено на важливості суспільно-політичної інтеграції національних меншин в життя двох країн, важливим інструментом якої є вільне володіння державною мовою.
Співголовами Змішаної міжурядової Українського-Румунської комісії, за результатами засідання, було прийнято рішення щодо складання заключного висновку, в якому відзначається, що засідання не є закритим, оскільки сторонами не було фіналізовано рішення щодо тексту Протоколу для підписання. З огляду великої зацікавленості сторін і стейкхолдерів з обох сторін щодо спільного бачення порушених питань, консультації, обговорення та погодження будуть тривати упродовж того періоду часу, який потрібен для повної фіналізації протоколу і подальшого його підписання, після чого VII засідання Змішаної міжурядової Українського-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, буде вважатись закритим.
Нагадаємо, що роботу Змішаної міжурядової Українського-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин було розблоковано у вересні 2017 році. Вперше з 2006 року, у Києві відбулося засідання Змішаної Україно-Румунської міжурядової комісії, українську делегацію очолила Перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко. Сторонами було підписано Протокол, який забезпечив реалізацію інтересів національної української спільноти в Румунії, та заяву, що закрила попередні засідання, за результатами яких не було досягнуто консенсусу щодо вирішення проблемних питань забезпечення прав національних меншин. Зокрема, в Протоколі зафіксовані важливі для закордонного українства положення та двосторонні домовленості, які, безумовно, задовольнять потреби української національної спільноти в Румунії та румунської спільноти в Україні. Документ також гарантує подальшу співпрацю між державними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, іншими установами України та Румунії щодо забезпечення освітніх, культурних та інформаційних потреб представників української національної меншини в Румунії та румунської національної меншини в Україні.
Україна та Марокко погодили ветеринарний сертифікат
Держпродспоживслужба та компетентний орган Королівства Марокко підписали ветеринарний сертифікат для експорту яєчних продуктів з України до Марокко.
Із зазначеним сертифікатом можна ознайомитися за посиланням.
Україна у ТОП-20 світу в рейтингу кліматичної політики
Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак переконаний, що лідерство України в світовому кліматичному процесі – результат злагодженої роботи всіх гілок влади, і таке об’єднання зусиль – прагнення зберегти екобаланс в Україні та світі.
За даними дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнуть рекордного рівня.
10 грудня 2018 року німецька організація New Climate Institute, Germanwatch і Climate Action Network оприлюднила щорічний рейтинг Climate Change Performance Index 2019, в якому Україна посіла 18 місце, піднявшись на дві сходинки з минулого року.
Оцінка України складається з обсягу викидів парникових газів, рівня розвитку відновлюваної енергетики, рівня споживання електроенергії, загальних запасів первинної енергії і загальної зовнішньої та внутрішньої політики у сфері протидії змінам клімату.
У розділі, який стосується України, автори дослідження вказують на те, що її відносно висока загальна оцінка пов’язана із хорошим показником енергоефективності та невисокою кількістю викидів парникових газів.
«Україна зараз серед лідерів формування нової міжнародної кліматичної політики та її трендів. Для нас це хороший шанс модернізуватися та бути конкурентноздатними у майбутньому», – зазначає Остап Семерак.
Міністр наголошує, що Уряд України зацікавлений у переході економіки до моделі сталого розвитку.
«Саме нашим Урядом була ухвалена Стратегія низьковуглецевого розвитку. Ми стали 9-ю країною світу, яка розробила даний документ. Йдеться не лише про декларацію намірів, але й про чіткі завдання щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, заходів з енергоефективності та енергозбереження, збільшення поглинання парникових газів, модернізацію електромереж та транспортної інфраструктури», – зазначив Остап Семерак.
Міністр також нагадав, що наприкінці жовтня нинішнього року Уряд схвалив розроблений Мінприроди законопроект «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».
До речі, четверте місце – в рейтингу Climate Change Performance Index посідає Швеція, яка отримала 76,28 балів, останнє, 60-те – Саудівська Аравія, в неї 8,82 бали. Перші три місця в рейтингу порожні.
Дослідники рейтингу пояснюють, що жодна країна не робить достатньо, щоб посісти перше, друге, четверте місце.
Удосконалення системи користування надрами
Удосконалення системи користування надрами ( .pdf , 1.09 Мб )
МОН: На 2019-й під проекти молодих вчених закладено 75 млн грн
2019-го МОН профінансує 54 нові проекти молодих вчених з вишів та наукових установ Міністерства. Відповідне рішення було прийнято Конкурсною комісією з відбору проектів під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи. Список проектів-переможців оприлюднений на сайті МОН сьогодні, 12 грудня 2018 року.
За кошти держави молоді вчені проводитимуть дослідження в сфері оборони, енергоощадних технологій, медицини та біотехнологій, нових матеріалів, робототехніки, екології, сільського господарства тощо. Наприклад, перше місце за балами експертів набрав проект Львівської політехніки щодо наноматеріалів для роботизованого комплексу для потреб оборони. На другій сходинці робота науковців з Національного університету водного господарства та природокористування, які мають запропонувати нові рішення для оптимізації процесів очищення води. Третім став проект Сумського державного університету, присвячений розбудові розумних та безпечних енергетичних мереж.
Обрані проекти виконуватимуться упродовж трьох років. На 2019-й для їх впровадження державою передбачено 23 млн гривень. Також виділено 52 млн гривень на фінансування початих раніше робіт молодих вчених – обраних за конкурсом 2017 року.
«На 2019 рік нам вдалося закласти наразі найбільше фінансування проектів молодих науковців – загальна сума на нові та на продовження раніше початих робіт становить 75 млн гривень. Це – 13,2% від загального фінансування МОН проектних наукових робіт. До 2020 року ми плануємо довести бюджет цього конкурсу до 100 млн гривень, адже підтримка молодих вчених – це один з пріоритетів МОН. Звісно, ми розуміємо, що навіть цих коштів не буде достатньо, щоб така підтримка була на належному рівні, однак, як засвідчує практика, цей конкурс є для молоді гарною мотивацією, можливістю отримувати новий досвід та розвиватися», – відзначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
Загалом на конкурс було подано 361 проект з більш як 100 вишів та наукових установ МОН. Їх експертизу за різними секціями проводила Експертна рада МОН, куди, зокрема, увійшли й самі молоді науковці. Щоб оцінювання було максимально об’єктивним та якісним, експертизу за кожним проектом проводили 5 фахівців, а під час підрахунку загальної кількості балів найнижча та найвища оцінка не враховувалися. Тобто сума рахувалася як середнє арифметичне значення трьох оцінок у діапазоні між найнижчою та найвищою.
Довідково
Цільовий конкурс для молодих науковців закладів вищої освіти та наукових установ МОН був започаткований та вперше проведений 2016 року. На нього було подано 439 проектів зі 114 закладів. 79 проектів обрали для фінансування. На другий конкурс 2017 року було подано 362 проекти з понад 100 університетів та наукових установ МОН. Переможцями стали 123 проекти.
Нагадуємо, що українські науковці отримають кошти під проекти з кібербезпеки, знищення хімічних відходів та дослідження Дунаю.
Транспарентні електронні сервіси – відсутність передумов для корупції
Транспарентні електронні сервіси – відсутність передумов для корупції ( .pdf , 1.14 Мб )
В’ячеслав Кириленко вручив митцям Премії Кабінету Міністрів України за найкращі твори для дітей та юнацтва
12 грудня Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті виставки «Книжкові контракти» в Українському домі та вручив Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за кращі літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2017 рік.
В’ячеслав Кириленко привітав переможців та побажав натхнення: «Важливо відзначати працю письменників, художників, які особливу увагу приділяють молодому поколінню. Ці надзвичайні люди, які своєю творчістю приносять радість дітям», - зазначив В’ячеслав Кириленко.
Лауреати Премії визначені на конкурсних засадах. Переможцями 2017 року стали Марія Морозенко - за оповіді про героя українського козацтва «Іван Сірко - великий характерник. Іван Сірко - Славетний Кошовий» та повість «Я закохалася» (у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва»), Катерина Іванова за оригінальне художнє оформлення збірок казок Василя Чухліба «Пісня тоненької очеретини», віршів про природу «Лісовий урок», народних різдвяних пісень і щедрівок «Йде до нас колядочка» (у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва»), Степан Коваль за створення анімаційного серіалу «Професіонали» (у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва»).
Цього року розмір Премії підвищено удвічі, він становить 20 тис. грн.
У заході також взяли участь Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, директор ДП «Український дім» Юрій Стельмащук, видавці.
Виставка «Книжкові контракти» триватиме до 15 грудня.
Здійснено перерозподіл деяких видатків загального фонду держбюджету, передбачених Мінсоцполітики на 2018 рік
Здійснено перерозподіл деяких видатків загального фонду держбюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2018 рік. Таке рішення ухвалене Кабінетом Міністрів України 12 грудня 2018 року шляхом прийняття відповідного розпорядження.
Такий крок здійснено з метою:
- виплати у повному обсязі призначеної грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, у тому числі родинам, члени яких загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та учасникам антитерористичної операції з інвалідністю I та II групи.
- забезпечення безпеки та покращення умов перебування відпочиваючих у санаторіях, сфери управління Мінсоцполітики;
- забезпечення виплати:
-
соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів;
-
матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби;
-
одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов'язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 року та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях;
- забезпечити відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування, придбання ліків, виробів медичного призначення, протезів;
- придбання високофункціонального реабілітаційного, діагностичного та лікувального обладнання, що дасть можливість клініці Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності.
Зазначені заходи дозволять покращити соціальний захист найбільш вразливих категорій населення.
Перерозподіл у сумі 346,5 млн грн здійснено без залучення додаткових коштів у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2018 рік.
Уряд схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні
12 грудня Уряд схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації.
Зазначене рішення ухвалене з метою створення національної системи запобігання виробничим ризикам для забезпечення ефективної реалізації права працівників на безпечні та здорові умови праці.
Реалізація Концепції забезпечить створення механізму формування та функціонування національної системи запобігання виробничим ризикам і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці, яка ґрунтується на принципах усунення небезпек, оцінювання, контролю та управління ризиками, а також імплементацію в національне законодавство норм Директиви Ради №89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 року про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи.
Проект розпорядження розроблено Міністерством соціальної політики України на виконання статті 424 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.