Пропонуємо вашій увазі черговий матеріал рубрики "Ми є. Були. І будем ми!" від управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації.
Класична фраза «Діти – наше майбутнє» під час війни набула особливого сенсу. Сьогодні паралельно з бойовими діями на фронті триває не менш запекла боротьба за збереження генофонду української нації, за життя її дітей, отже, і за майбутнє країни. У цій боротьбі беруть безпосередню участь працівники соціальних служб. Серед них - Тетяна Малка, головний спеціаліст служби у справах дітей управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради.
У середині березня 2022 року Тетяна Євгенівна прийшла до гуманітарного штабу Бахмутської міськради, щоб у міру можливості допомогти людям вижити в умовах фронтового міста, та пропрацювала у ньому до лютого 2023 року. Коли її колеги евакуювалися з Бахмута, Тетяна Малка залишалася єдиним співробітником управління молодіжної політики та у справах дітей у фронтовому місті. Разом із нею залишився її син Влад. Молода людина не змогла залишити маму одну. У гуманітарному штабі вони разом видавали городянам харчові продукти, засоби особистої гігієни, ковдри, одяг.
Паралельно з роздачею гуманітарної допомоги вона брала участь і в евакуації сімей, у яких виховуються діти–сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. На той час на території Бахмутської громади перебувало 122 дитини, у тому числі сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які виховувалися у 110 сім'ях опікунів, а також 12 прийомних сімей, у яких виховувалися 15 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Головне завдання, яке стояло на той час перед Тетяною Євгенівною, полягало в тому, щоб усіляко сприяти евакуації цих сімей із зони бойових дій. І вона з ним успішно впоралася. Усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у супроводі законних представників безнапасно виїхали з території Бахмутської громади.
За твердженням Тетяни Євгенівни, успіху евакуації сприяла її робота в тісному контакті зі службою у справах дітей Донецької облдержадміністрації. Колеги з області підшукували підходящі місця для розміщення дітей на території України, а їй необхідно було переконати опікунів та прийомних батьків не ризикувати життям дітей та якнайшвидше залишити територію громади, а у разі їхньої згоди, організувати евакуацію. Мабуть, переконати батьків евакуюватися було найскладнішим моментом у роботі Тетяни Євгенівни. «Люди не хотіли на той момент їхати, - згадує вона. - Тому що ніхто не думав, що місто так сильно обстрілюватиметься. Тому треба було спочатку вмовити, потім посадити на автобус, відправити до Покровська і звідти вже вони виїжджали у безпечніші місця на території України та за її межами».
Виконавши свою основну задачу з евакуації дітей-сиріт, Тетяна Євгенівна включилася в роботу з евакуації звичайних дітей, що залишилися в місті. З вересня 2022 року їй довелося проводити важку роз'яснювальну роботу з батьками, діти яких залишалися на території міста. Виїжджала разом із поліцією до палаючого Бахмута, відвідувала підвали, в яких знаходилися діти разом з батьками. Мешканці підвалів зустрічали її та поліцейських по-різному: десь доброзичливо та з розумінням, а десь із прихованою агресією.
Довелося Тетяні Євгенівні пережити й особисту трагедію. 28 січня 2023 року до її будинку, в якому був син Влад, потрапив снаряд. Будинок був зруйнований, а син тяжко поранений. Йому зробили кілька складних операцій. Спочатку у Костянтинівці, потім у Дніпрі. Після того, як Влада виписали з лікарні на реабілітацію, вони разом переїхали до Костянтинівки, де Тетяна Євгенівна продовжила працювати у гуманітарному штабі від Бахмутської міської ради та займатися вже звичною справою – розміщенням та поселенням сімей з дітьми на безпечніших територіях України.
На початку квітня Тетяна Євгенівна переїхала до Чернігова, де сьогодні продовжує займатися захистом прав дітей, веденням обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування та дітей-сиріт, які були евакуйовані під час дії військового стану.
На Батьківщині її підопічні розселилися практично по всій території України, переважно в центральній частині. Деякі сім'ї перебралися до Німеччини, Польщі, Болгарії, Румунії, США, Іспанії. Географія проживання розширилася, роботи побільшало, з усіма дітьми необхідно підтримувати зв'язок, контролювати дотримання їхніх прав та свобод. Та, схоже, це не лякає Тетяну Євгенівну, а лише мотивує на виконання своєї високої місії захисту українських дітей.
За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації
