«Молода людина року – 2025» - Дар’я Сбежнєва

Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Серце, віддане Донеччині» Дар’я Сбежнєва

Дар’я Сбежнєва народилася в місті Авдіївка. Дитинство та юність провела в рідному місті. Навчалася в Авдіївській загальноосвітній школі №2. Захоплювалася історією, зокрема єгиптологією.

Після закінчення 11 класу у 2013 році вступила до Донецького національного університету імені Василя Стуса на спеціальність «Історія». Проте, вже 2014 року, як і багатьом іншим сім’ям, її родині довелося залишити рідний дім.

Дар’я разом із сім’єю переїхала до Вінницької області, сподіваючись на швидке повернення додому. Проте доля вирішила інакше — в Авдіївці все ще було небезпечно. Згодом із новин дізналися, що університет евакуйовано до Вінниці.

У родині навіть жартували: «Університет приїхав слідом за Дашею!». Було прийнято рішення залишитися та продовжити навчання. Впродовж п’яти років Дар’я проживала на околиці Вінниці, навчаючись в університеті. Наприкінці 2018 року вона захистила ступінь магістра.

Плануючи повернення додому, Дар’я мала розмову зі своєю науковою керівницею — Теміровою Надією Романівною, яка запитала про подальші плани та запропонувала залишитися працювати в університеті. Але Дар’я вже тоді бачила своє майбутнє в Авдіївці. На прощання Надія Романівна побажала їй сил у справі відновлення та розвитку освіти рідного міста.

Новий 2019 рік зустрічали не в батьківській квартирі — адже у 2017 році вона була зруйнована ворожою бомбою, — але все ж таки в Авдіївці.

У вересні 2019 року Дар’я розпочала свій професійний шлях в Авдіївській загальноосвітній школі №6 на посаді вчителя історії. Педагогічний колектив зустрів її з теплом. Дар’я проводила цікаві, нестандартні уроки, швидко здобула прихильність учнів. Деякі з них відверто зазначали, що вона надихає їх і по-справжньому прищеплює любов до історії.

Щороку її учні демонстрували високі результати в міських та обласних олімпіадах. Сама Дар’я брала активну участь у міських заходах та конференціях, присвячених важливим подіям української історії.

На початку 2020 року, коли почалася пандемія COVID-19, всі школи перейшли на дистанційне навчання. Дар'я, разом з іншими молодими вчителями Авдіївської школи №6, допомагала впроваджувати онлайн-освіту.

Разом з авдіївською ініціативною групою Дар’я взяла участь у проєкті «Практики публічної історії в малих містах і селах» від організації «Інша освіта». Команда отримала грант на дослідження усної історії Авдіївської громади.

Через повномасштабне вторгнення Дар’ї вдруге довелося залишити місто та шукати нове, умовно безпечне місце. Вона знову опинилася у Вінницькій області, де продовжила працювати дистанційно в школі, вдосконалюючи свої професійні навички.

Найважчим став 2024–2025 навчальний рік. Перед його початком існувала реальна загроза закриття всіх дистанційних шкіл в Авдіївці. Учителі почали масово звільнятися. У громаді фактично залишилося лише двоє вчителів історії на три школи. Дар’я працювала в усіх школах — з учнями з 5 по 8 клас. У цих складних умовах вона вирішила показати, що в Авдіївці освіта жива, вчителі працюють, а діти навчаються й отримують якісні знання.

Першим кроком стало її рішення взяти участь у конкурсі «Учитель року – 2025», за результатами якого Дар’я увійшла до десятки кращих педагогів Донецької області. Також вона стала учасницею національної премії «Ранкові зорі» від видавництва «Ранок».

Крім цього, організовувала учнівські олімпіади та брала участь в обласному конкурсі, де її учні показали високі результати. Дар’я також здобула диплом ІІ ступеня в обласному конкурсі «Сучасний урок історії та правознавства в Новій українській школі» у номінації «Урок з громадянської освіти НУШ».

У всіх починаннях Дар’ю підтримували колеги та колежанки, за що вона їм щиро вдячна.

4 березня 2025 року Дар’я стала членкинею новоствореної Авдіївської Молодіжної ради, де вчиться реалізовувати молодіжну політику в громаді та налагоджувати ефективну взаємодію між молоддю й органами місцевого самоврядування. У неї великі плани на майбутнє.

Попри вимушені переїзди, втрату дому, труднощі війни та нестабільність, Дар’я не зійшла зі свого шляху і залишилася відданою освіті та рідному місту. Вона стала не просто вчителькою, а джерелом сили, надії та віри в краще майбутнє — для учнів, колег і всієї громади.