У Донецькій області, попри війну, тривають заходи з протидії домашньому насильству. Про це йшлося на брифінгу, який провели начальник управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації Лілія Золкіна, голова Благодійного фонду "Словʼянське серце" Наталія Киркач та регіональний координатор Фонду ООН у галузі народонаселення України Ганна Карпеченкова.
Лілія Золкіна: «В області більшатиме центрів надання допомоги постраждалим»
Інформуючи про стан справ щодо протидії домашньому насильству, діяльності соціальних служб та розвитку центрів надання допомоги жертвам сімейної тиранії, начальник управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації Лілія Золкіна повідомила, що на Донеччині фіксується збільшення кількості випадків домашнього насильства. Така невтішна тенденція змушує представників органів влади та громадських активістів вживати ефективних заходів з протидії домашньому насильству.
«Якщо за весь 2022 рік до поліції надійшло 1544 заяви про підтверджені факти домашнього насильства, то за перше півріччя цього року таких заяв було вже понад 1178. Все це свідчить про необхідність функціонування системи соціальних служб для боротьби з цим явищем», - зазначила Лілія Золкіна.
Начальник управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації також поінформувала про ситуацію щодо функціонування центрів із надання допомоги жертвам домашнього насильства.
«Через війну більшість центрів надання допомоги жертвам домашнього насильства припинили своє існування. Разом із тим, частина стаціонарних та мобільних центрів продовжують свою діяльність у громадах, віддалених від лінії фронту.
У денних центрах із жертвами насильства працюють психологи та соціальні працівники, які за необхідності надають поради щодо поведінки у складних життєвих обставинах. Окрім того, варто пам'ятати, що насильство може мати не лише фізичні прояви. Фінансове насильство та словесні образи також є проявами домашнього насильства, які не варто ігнорувати. Якщо у вашому населеному пункті немає такого центру, то жертви насильства можуть звернутися на гарячу лінію 1547», - зазначила Лілія Золкіна.
На брифінгу також йшлося про те, що в Донецькій області планують витратити 5,5 мільйонів гривень на створення центрів допомоги жертвам домашнього насильства.
«Кошти на створення центрів допомоги жертвам домашнього насильства міста отримують у вигляді субвенції з державного бюджету. Наразі триває робота спеціальної комісії, яка має визначити громади та проєкти, що будуть підтримані у рамках цієї ініціативи. Йдеться про два денних центри з кризовими кімнатами, один денний центр без кризової кімнати, а також – про створення двох спеціалізованих служб», - підкреслила Лілія Золкіна.
Наталія Киркач: «Ми маємо захистити наших жінок, бо вони - фундамент нації»
Голова БФ "Словʼянське серце" Наталія Киркач, яка забезпечує діяльність із багатьох напрямів, у тому числі з питання протидії домашньому насильству, у своєму виступі на брифінгу зазначила: «Донецька область уже дев'ять років потерпає від російської агресії, і ми знаємо, що у мілітаризованих зонах існують найбільші ризики потрапляння жінок у різні види насильства. Йдеться як про насильство, пов'язане з конфліктом, так і про сексуальне, гендерно зумовлене й інші види побутового насильства».
За словами Наталії Киркач, важливо, що починаючи з 2014 року були докладені дуже великі зусилля Донецькою обласною державною адміністрацією, місцевими громадами, міжнародними партнерами, агенціями ООН для відбудови системи протидії насильству. Адже всі розуміли: Донеччина - це регіон, який найбільше потребує такої допомоги.
Водночас, на жаль, війна змінила плани учасників цієї роботи. Зараз, коли державі важко реагувати на всі негативні прояви, - надійними помічниками у вирішенні проблем побутового насильства стають громадські активісти.
«Ми працюємо уже дев'ять років, і зараз розширили територію своєї діяльності, - повідомила Наталія Киркач. - Разом із нашими партнерами ми розпочали у серпні великий проєкт, який охоплює Полтавську, Дніпропетровську та Донецьку області й діяльність якого відбувається за фінансування Європейського Союзу. Дуже часто жінки не знають, як реагувати на випадки насильства. Вони не мають необхідних знань. Їм не відомо, що змінилося законодавство, вони не знають, де можуть отримати допомогу і яким чином вони можуть убезпечити від кривдників себе та своїх дітей. І тут ми є помічниками, тому що у нас закладені якраз навчальні сесії, які підвищать спроможність наших жінок, підвищать їх рівень знань саме щодо механізмів реагування на випадки домашнього насильства».
Проєктом передбачено створення 12 груп підтримки жінок. П'ять із них діятимуть у громадах Дніпропетровській області, п'ять - у Полтавській області, і громади з Донецької області можуть долучатися до проєкту онлайн.
Важливим компонентом проєкту є навчальні тренінги, які проводяться, по-перше, для суб'єктів міжвідомчої взаємодії, зокрема Національної поліції та прокурорських інстанцій. Передбачене й навчання лікарів, і зараз лікарі з Селидівської громади Донецької області долучаються до тренінгу задля надання допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства згідно до міжнародних стандартів. Дотримання принципу конфіденційності відіграє неабияке значення у цьому процесі.
«Жінка, яка зіткнулася з проблемою насильства і потребує допомоги, може звернутися за телефоном: (050) 697-74-23, який діє цілодобово в режимі 24/7. Зателефонувавши, жертва насильства може скористатися підтримкою, включаючи консультування: як написати заяву до поліції, як і до кого звернутися, де і як отримати психологічну, соціальну, юридичну допомогу. З усіх цих питань вас проконсультують або перенаправлять далі до наших спеціалісток, які готові надати підтримку, на яку ви потребуєте. Адже ми маємо професійну команду, у якої дев'ять років досвіду. Це - досвідчені фахівчині з юридичної, психологічної та інших видів підтримки.
Важливим є те, що у нас вперше з'явилася можливість відшкодувати судові витрати жінкам, які подають до суду. Раніше, на жаль, такі витрати не включалися до проєктів, і, знаючи про це, ми зробили роботу над помилками і включили цей важливий компонент - оплату судового збору до нашого проєкту.
Ми маємо захистити наших жінок, бо жінки - це фундамент нації. Жінки - це те, на чому будується основа держави. Жінка - це птаха Фенікс. Все, до чого вона не доторкнеться, одразу відновлюється. І дуже часто ми цей ресурс недооцінюємо».
Голова БФ "Словʼянське серце" зауважила, що випадки гендерно зумовленого насильства, на жаль, руйнують особистість жінки і не дають їй далі розвиватися. Тому є вкрай важливим для постраждалих звертатися за допомогою при першому ж випадку.
«Слід пам'ятати: насильство - воно завжди циклічне і воно завжди повертається, - наголосила Наталія Киркач. - Тому не чекайте, що щось зміниться у вашому житті. Звертайтесь обов'язково за допомогою - психологічною, юридичною, соціальною. Якщо ви хочете стати агенткою змін, яка буде інформувати інших жінок про засоби безпеки від насильства, - також звертайтеся. Ми вас запросимо на тренінги до Дніпра, ви пройдете навчання і будете вже на місцях надавати допомогу іншим.
Зараз дуже багато залежить від нас з вами. Саме від жінок. Не треба очікувати, що до нас хтось прийде і щось за нас вирішить. Якщо ми не знаємо, куди звертатися, то давайте себе змінювати. Давайте говорити про те, що ми маємо можливість, у тому числі й завдяки нашим міжнародним партнерам, стати краще, стати обізнаними, стати людьми, які взагалі не будуть толерувати насильство ні з якого боку. І насамперед треба пам'ятати, що свідками насильства бувають діти, яким також стає потрібна допомога. Тому давайте будемо активними жінками, незважаючи ні на що, оскільки за нами - майбутнє України. За нами, за жінками - демократичний розвиток нашої країни».
За словами Наталії Киркач, тисячі жінок з Донецької області, з якими її благодійний фонд співпрацював, починаючи з 2014 року, включаючи представниць Вугледара, Мар’їнки, Красногорівки, зараз продовжили діяльність в евакуації. Вони створили сильні організації на Вінниччині, у Львові та в інших регіонах, які допомагають усім, хто потребує захисту.
Ганна Карпеченкова: «Подолання викликів відбувається у взаємодії з громадами»
Велику допомогу обласній владі Донеччини та місцевим громадам надає Фонд у галузі народонаселення. Донецька обласна державна адміністрація співпрацює з цією організацією вже кілька років, і співпраця дає результати.
Регіональний координатор Фонду ООН у галузі народонаселення України Ганна Карпеченкова наголошує, що діалог між владою та організаціями, які зацікавлені в унеможливленні проявів насильства, повинен бути постійним.
«Фонд ООН у галузі народонаселення є давнім партнером Донецької облдержадміністрації, - зазначає Ганна Карпеченкова. - Усі ці роки ми охоче долучаємося до роботи, яку запроваджує обласна та місцева влада, зі створення систем запобігання та протидії гендерно замовленому, в тому числі домашньому насильству. На жаль, частина спеціалізованих служб, що були створені раніше, зараз не надає повний спектр тих послуг, які вони можуть надавати, і це пов'язано з безпековими умовами. Але в тих громадах, де дозволяє безпекова ситуація, функціонування спеціалізованих служб для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі продовжується. Одним із таких прикладів є Покровська територіальна громада, в якій функціонує денний центр з кризовою кімнатою для постраждалих. Ця громада також потрапляла під обстріли і певний час не могла надавати повного спектру послуг. Але зараз надання такої підтримки і таких послуг відновлено. Йдеться зокрема про психологічні послуги в денному центрі для постраждалих від гендерно зумовленого насильства. Відвідувачі, незалежно від статі, віку, віросповідання, поглядів, у тому числі маломобільні, люди з інвалідністю, можуть отримувати тут психосоціальну комплексну підтримку. Вони можуть отримувати й послугу з безпечного проживання у кризовій кімнаті терміном до 10 діб».
Розповідаючи про здобутки, Ганна Карпеченкова зазначила, що цього року Фонд ООН, який вона представляє, допоміг облаштувати служби первинного соціально-психологічного консультування для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі осіб у шести локаціях. Ці локації знаходяться у сільській місцевості, тобто в старостатах сіл і селищ Покровської територіальної громади навколо міста Покровська.
«Це дуже важливо, коли для сільських мешканців є доступною така спеціалізована соціальна послуга, яка забезпечується навченими фахівцями і фахівчинями, - наголосила Ганна Карпеченкова. - У Покровській територіальній громаді зараз є також чимало людей, які повернулися назад у громаду після того, як вони були ВПО або біженцями. Перед ними постають нові виклики, які пов'язані із повномасштабною російською агресією та з економічними труднощами, і все це сприяє, на жаль, випадкам гендерно зумовленого насильства. Тому потреба у попередженні та протидії насильству є актуальною».
За словами Ганни Карпеченкової, ці та інші проєкти реалізовуються за ініціативи місцевого самоврядування. Тобто, ні міжнародна спільнота, ні державний уряд не спонукали місцевих активістів до дій. Місцеві управлінці на рівні своїх громад побачили таку потребу, визначили її та попросили підтримки.
«Наступний проєкт, над яким ми зараз працюємо спільно з органами влади, стосується Новогродівської громади та створення в ній денного центру з кризовою кімнатою. Ми сподіваємося, що відкриття центру відбудеться до кінця цього року. Це буде муніципальний сервіс, доступний упродовж тривалого часу, а зі свого боку ми забезпечуватимемо проведення ремонтних робіт, облаштування меблями, технікою й відповідатимемо на запити щодо створення такої спеціалізованої служби в умовах гуманітарної кризи в Україні. Йдеться також про діяльність денного центру з кризовою кімнатою в місті Краматорську. Ми будемо співпрацювати з представниками громад і надалі. Адже наша мета - це стабільне забезпечення доступу до якісних послуг для постраждалих від гендерно зумовленого насильства в Донецькому регіоні зокрема і в Україні в цілому, а також - профілактика таких випадків», - підкреслила Ганна Карпеченкова.