Нематеріальну культурну спадщину національного значення Донеччина збагатила чотирма елементами. Першою була «гонорова» Авдіївська каша, згодом додали звичай «гоніння гадюк» з села Іскра Великоновосілківського району, пісні голубці лемків, переселених до Волноваського району та затірка з Кривої Луки на Лиманщині.
Про збереження та розвиток національної ідентичності через культуру Донеччини розповідала під час брифінгу Вікторія Точена, начальник управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації.
До початку повномасштабного вторгнення на території Донецької області проживали понад 130 національностей. Кожна з них вносила щось своє, переплітаючись, до української ідентичності. Наразі. коли тривають активні бойові дії, частина регіону окупована, жителі змушені евакуюватись до інших областей, важливо збереження цих традицій та передача їх наступним поколінням.
Управління культури активно співпрацює з греками Приазов’я, аби включити гастроспадщину до обласного переліку елементів нематеріальної спадщини. Під час нещодавнього засідання експертної комісії до обласного переліку включили орнамент Надазовських писанок «Іканича», який використовували греки, переселені на Донеччину в ХVIII столітті.
Попри усі обставини, культурна сфера Донеччини продовжує розвиватись навіть в умовах переселення. Бібліотечна система продовжує надавати бібліотечні послуги донеччанам, створювати бібліотечні полички для заохочення до читання. В усіх хабах в різних регіонах країни переселенці можуть отримати чи обмінятись книжками. Книжкові полиці працюють в режимі буккросінгу. Таку роботу організували майже усі громади Донецької області. У минулому році бібліотеки Донеччини отримали 11 тисяч книжок і поповнили в хабах свої книжкові полички.
Збереження мистецької освіти – ще один виклик для Донеччини. До повномасштабного вторгнення в Донецькій області працювали 49 мистецьких шкіл. Тепер продовжують працювати 36, в яких навчаються понад 5 тисяч учнів. Уже третій рік поспіль Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв продовжує поповнювати ряди студентів завдяки випускникам мистецьких шкіл саме Донецької області.
«Багато чую, що навчити дитину грати на музичному інструменті онлайн неможливо, - зазначає Вікторія Точена. - Але як показує практика викладачів в мистецьких школах, це неймовірні професіонали, діти займають призові місця, доводять майстерність на конкурсах різних рівнів. Дякую кожній громаді, яка зберегла мистецьку школу».
Зазнала змін й театральна діяльність. До 2014 року на території Донецької області функціонували 5 професійних театрів. Потім на підконтрольній українській владі території залишився лише один – обласний драмтеатр у Маріуполі. З червня 2022 року він розпочав діяльність на сцені Ужгородського театру. За цей час Маріупольський драмтеатр підготував 11 прем’єрних показів. Разом з волонтерами започаткував «Театральний рамштайн», збирає гроші для військових.
Через мистецтво театр показує світові українську трагедію та силу духу українців. На листопад запланована культурна дипломатія в європейських країнах, на січень 2025 року – поїздка до Великобританії, де актори покажуть «Маріупольську драму» та відбудеться виставка «Незламність в об’єктиві».
Значно розширилась робота музеїв. До 2022 року на території Донеччини працювали 32 музеї, тепер залишилось 20. Кожен з них працює за своїм напрямком. Якщо раніше музейники спрямовували свої зусилля на збереження колекцій, то сьогодні робота стала ширшою: це нові виставки, збирання інформацій, фіксування історій тощо. Серед нових експозицій Донецького обласного краєзнавчого музею – фотовиставка «Обличчя спротиву», відкрита у місті Дніпро.
