Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Ольга Сидорова (номінація "Культурне досягнення року")

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь - Ольга Сидорова (номінація "Культурне досягнення року").

Ольга Сидорова народилась 28 грудня 1984 року у місті Донецьк. З 1991 по 2002 рік навчалась у ЗОШ№7 І-ІІІ ступенів м.Новогродівка, яку закінчила зі срібною медаллю. Завжди брала активну участь у позаурочному житті школи, займалась організацією культурних заходів. Увійшла до Банку обдарованих дітей Донецької області з віршування. Була неодноразовим переможцем поетичних конкурсів. Кожен рік нагороджувалась похвальними грамотами та листами.

З 12 років Ольга  мріяла стати журналістом, на цей напрямок сподівалися й вчителі, але за два роки до закінчення школи вирішила служити в поліції. Вступ до університету внутрішніх справ був невдалим, тож, здобувши вищу економічну освіту, працювала 14 років на вугільному підприємстві інженером в економічній службі.

Робота на шахті не задовольняла творчі потреби, тож у 2011 році дівчина закінчила курси фотографії на базі Донецького Національного технічного університету. Брала активну участь у суспільному житті підприємства.  У 2020 році нагороджена подяками Новогродівського міського голови та адміністрації ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» за бездоганну працю, активну участь у суспільному житті підприємства.

На початку 2021 року Ольга влаштувалась до Новогродівської міської ради. Обіймала посади від головного спеціаліста до начальника відділу з організаційних та представницьких питань. І нарешті стала працювати за покликанням. Успішно завершила 6-місячний курс навчання в рамках проєкту «Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікації та медіаграмотності у громадах», реалізованого ГО «Антикризовий медіацентр» (м. Краматорськ) у партнерстві з ГО «Донецький пресклуб» (м. Київ) за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Продовжувала комунікацію з медіа-тренерками Донецького пресклубу та була запрошена до участі в ще одному проєкті, але через декілька місяців почалася війна… Звісно це був складний час для всіх. Змінювалось життя, змінювалось прийняття реальності, власного значення й переосмислення цінностей.  Молодій жінці хотілося бути корисною для рідної Донеччини та України. Після досить тривалої перерви, знову почала писати вірші, але вже тільки українською мовою. Сім місяців в евакуації в м. Калуш Івано-Франківської області, окрім друзів, подарували ще один неоціненний скарб –  Ольга стала не просто розмовляти українською, а ще й думати. Після повернення до рідного міста написала вірш "Коли вже ти будеш мирним, моє українське небо?", який присвятила захисникам України. Твір неодноразово читала на зустрічах з військовими.

Наприкінці травня, в день підриву Карлівського водосховища, Ольга написала  вірш «Мені так болить за мою Україну». Вперше вірш прочитала в місті-побратимі Калуші, куди була запрошена з нагоди дня міста, на заході з вшанування пам’яті загиблих героїв-калушан. Відео на твір згодом вирішила записати на місці страшного обстрілу м.Покровськ 7 серпня 2023 року. До речі наступний вірш  Ольга присвятила саме місту-побратиму. Знімання поетичного твору відбувалось в м.Калуші, де вона знайшла тисячі прихильників серед містян.

Найголовніше, що Ольга намагається донести своїми творами до українців з західної частини України - це те, що донеччани так само люблять рідну Україну та нашу солов’їну мову і так само ненавидять  агресора й захищають свою незалежність. Війна врешті решт об’єднала українців заходу і сходу.

У червні 2023 року Ольга була відзначена подякою Донецької облдержадміністрації - Донецької обласної військової адміністрації за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, сумлінне виконання посадових обов’язків та з нагоди відзначення Дня Конституції України.

25.06.2023 нагороджена званням лауреата II ступеня Всеукраїнського конкурсу авторської прози за поезії ЯwriteR за підтримки Міністерства освіти й науки України та Міністерства культури України за створення поетичних творів: «Коли вже ти будеш мирним, моє українське небо», «Мені так болить за мою Україну».

Зараз для пані Ольги головне - доносити патріотизм красиво, більш сучасно, бути прикладом не тільки для своєї дитини, а й для інших дітей та дорослих, збільшувати в громадян почуття пошани до захисників та захисниць України. Проводячи патріотичні заходи в рідному місці, розуміючи на скільки це важливо, вона бачить саме у дітей прагнення долучатись, і вони починають не просто виконувати задачі, а й пропонувати власні ідеї.  

Любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями та талантами робити все задля її розквіту та сили, її підтримки в страшний воєнний час — це те, що  Ольга намагається робити власними силами й дуже хоче, щоб це робили якомога більше донеччан, а особливо дітей.

За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації