Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Ірина Макух (номінація "Психологиня року")
8 місяців тому
Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь - Євгенія Рибалко (номінація "Медикиня року").
Євгенія Олександрівна Рибалко - старша медична сестра хірургічного відділення № 2 КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради. Про лікування хворих мріяла з дитинства, тому вирішила пов'язати свою долю з медициною. Євгенія почала свій шлях з Костянтинівського медичного коледжу, який закінчила у 2010 році. Після закінчення коледжу почала працювати сестрою медичною палатною у реанімаційному відділенні лікарні м. Донецька. Згодом вийшла заміж, переїхала до м. Краматорськ та продовжила свій шлях у хіміотерапевтичному відділенні КЛПУ «Міський онкологічний диспансер м. Краматорська». Непосидюча та енергійна, Євгенія вирішує надалі працювати у хірургії й у 2015 році без вагань іде працювати саме туди. Чоловік молодої жінки також медик, тому розмови у родині про медицину завжди.
У 2016 році у Євгенії народився синок, але бути у відпустці – це не її. І знову робота. Євгенія мріє, що син, коли виросте, також буде так любити допомагати людям, як і вона з чоловіком.
У 2019 році молода медикиня плідно та старанно працює медичною сестрою і згодом обіймає посаду старшої медичної сестри. За час своєї праці постійно покращує рівень своїх знань, вивчаючи новітні технології, та впроваджує їх у роботі, тримаючи руку на пульсі сучасної медицини.
Євгенія була відзначена у 2021 році Почесною грамотою за професіоналізм, значний особистий внесок у розвиток охорони здоров’я регіону, багаторічну плідну працю, активну громадську позицію.
Багато планів було у молодої медикині, але війна майже все перекреслила. На початку війни було дуже страшно, але сила та воля Євгенії були непохитними. Вона продовжила працювати, допомагаючи не лише цивільним, але й військовим. Незважаючи на загрозу не тільки своєму життю, а й життю всієї родини, продовжує виконувати свої обов`язки - підтримує життєдіяльність відділення та моральний дух співробітників.
Євгенія ніколи не зможе забути горе, яке пережили Краматорськ та його мешканці: обстріл залізничного вокзалу 8 квітня 2022 року, обстріл піцерії «Ріа», зруйновані будинки після ракетних обстрілів. Але кожного дня вона йде на роботу, щоб надати допомогу всім, хто цього потребує. Медикиня допомагає не тільки фізично, але й морально, переживає разом з пацієнтами та їх родичами все, що зараз відбувається. Лікарня - її друга родина, без якої вона не може прожити й добу. Її завжди тягне на роботу. Бо це не робота - а покликання.
Її мрія - це перемога. Щоб усі ті, хто нас боронять, повернулися до своїх дітей, дружин, мам, сестер, коханих, бабусь живими, здоровими та неушкодженими. А Україна стала ще більш квітучою та сильною.