2 роки тому
20 січня 2021 року Кабінетом Міністрів України було внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 309 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 6 Порядку для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один з її батьків чи її законний представник подає до виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання дитини заяву про направлення її до реабілітаційної установи (далі ― заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Якщо реабілітаційних послуг потребують одночасно двоє і більше дітей з однієї сім’ї, супроводжуючою особою може бути також другий із їх батьків, законних представників, один із близьких родичів (повнолітні брат або сестра, бабуся, дідусь, дядько, тітка) за наявності письмового підтвердження про це одного з батьків або законного представника. У такому разі заяву подає один з батьків або законний представник.
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один із батьків дитини чи її законний представник разом із заявою подає (із пред’явленням оригіналів) копії таких необхідних документів:
паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;
індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
документа, який підтверджує статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування (для дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування);
одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України).
Згідно з п. 8 Порядку вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.
Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня — 25 тис. гривень.
Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I, II, III ступеня, збільшується на 50 відсотків для кожного ступеня.
Реабілітаційними послугами в межах їх граничної вартості одна дитина може бути забезпечена декілька разів протягом бюджетного року.
Реабілітаційні послуги можуть надаватися у стаціонарі та амбулаторно.
Вартість витрат реабілітаційної установи на реабілітаційні послуги для однієї дитини становить не менше ніж 60 відсотків граничної вартості реабілітаційних послуг для однієї такої дитини.
Відповідно до п. 9 Порядку у граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються амбулаторно, можуть включатися витрати на харчування дитини.
У граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються в стаціонарі, може включатися вартість проживання та харчування дитини, одного з батьків чи законного представника дитини або супроводжуючої особи.
Також у граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються у стаціонарі, може включатися вартість перевезення (у разі його потреби) дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи. Таке перевезення забезпечується реабілітаційною установою в межах адміністративно-територіальної одиниці, де вона розташована: від транспортних вузлів (залізничний вокзал, автостанція) до реабілітаційної установи та у зворотному напрямку.
У разі відсутності транспортних засобів у власності або розпорядженні реабілітаційної установи перевезення дитини, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи може здійснюватися із залученням перевізника, з яким реабілітаційною установою укладено відповідний договір. При цьому, оплата вартості проїзду повинна бути підтверджена документально.
Відповідно до п.11 Порядку відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей здійснюється місцевими органами в межах бюджетних коштів шляхом їх безготівкового перерахування реабілітаційним установам як оплати за надані послуги відповідно до укладених договорів на підставі актів наданих послуг у розмірі, що не перевищує встановленої граничної вартості реабілітаційних послуг, а якщо вартість таких послуг є меншою від граничної, — у розмірі, що не перевищує фактичної вартості реабілітаційних послуг.
Попередня оплата проводиться відповідно до законодавства.
З переліком реабілітаційних установ, закладів охорони здоров’я, які здійснюють заходи із реабілітації дітей з інвалідністю за бюджетною програмою 2507100 «Реабілітація дітей з інвалідністю», відповідно до Постанови 309 (зі змінами), який формується Фондом соціального захисту інвалідів та постійно оновлюється, можливо ознайомитися за посиланням.