Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
Зранку 25 квітня 2022 року в Лимані загинув 38-річний Артем Савюк. Чоловік перебував на власному подвір’ї в Зеленому клину. Того ранку місто бомбардували росіяни. Від влучання бомби Артему відірвало ноги. Від важких травм, отриманих в той день, загинув також його 14-річний син Ігор.
Останні 15 років Артем Савюк працював на Донецькій залізниці. Він ремонтував вагони. У Слов’янську познайомився з дружиною Оксаною, яка мала двох синів від попереднього шлюбу. Згодом у пари народився син Ігор. Артем перевіз усю родину в Лиман, звідки був родом.
У сім’ї підтримували і любили один одного. Практично відразу сини Оксани почали називати Артема батьком. Савюки придбали будинок, мали власний город. Родина насолоджувалась тихим сімейним життям. Разом їздили відпочивати на Блакитні озера, ходили у лиманський ліс по гриби та малину.
«Вийдемо, бувало, на вулицю, а Оксана мені показує: там Ставки, там Ямполь, там ліс. Краса – неймовірна… Після 24 лютого ми з чоловіком переїхали до доньки в Лиман, думали, що там буде безпечніше і спокійніше», – пригадала теща Артема Тетяна Мацегора.
Після смерті Артема одному зі синів довелось самотужки ховати його в Лимані. «Руслан поховав батька та позабивав вікна й двері у домі, де ми колись так гарно проводили час», – розповіла Тетяна.
Дружина Артема Оксана важко переживає втрату чоловіка: «Дуже люблю його, він був чудовою людиною. Не можу без нього», – написала Оксана Савюк.
У загиблого залишились дружина Оксана, сини Ярослав та Руслан.
З 24 лютого росіяни вбили 1891 мирного жителя Донеччини, поранили ще 4730. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!