портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506, 0954633565
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Опубліковано 04 березня 2024 року, 09:00

Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.

Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.

14 березня 2022 року в Маріуполі внаслідок бомбардування російськими військами житлового будинку на вулиці Войнич, 21 загинули Тетяна Плохіх, її донька Варвара та мама Жанна Ростовська. 14 квітня 2022 року Тетяні мало б виповнитися 39.

«В обід 14 березня у будинку загорівся дах. Ми вибігли, я з дітьми стояла біля паркана, чекала, поки винесуть наші речі. Мої племінниці забули взуття. Ілля повернувся у дім. До мене підійшла мама і сестра. Ілля почув, що летить бомбардувальник та закричав: «Дівчата, ховайтеся!» І все… Коли дим розвіявся, Ілля побачив Тетяну під руїнами. Вона була мертва. Молодша донька Варвара ще жила, але мала сильні осколкові поранення. Вони довго їздили містом і шукали, хто б їх прийняв. Врешті, завезли у міську лікарню №3, там не було нейрохірурга і Варвара померла у Іллі на руках», – розповіла Олена, сестра загиблої.

Тетяна Плохіх жила у Маріуполі. Працювала регіональною директоркою і продавчинею у мережі магазинів нижньої білизни. Із чоловіком Іллею виховували двох доньок: 9-ти річну Варвару і 13-річну Каріну. 

«Таню всі любили. Вона працювала у маленькому магазині, але люди часто заходили. Зокрема – через її вміння допомогти клієнтам. Вона була життєрадісною. Не любила сидіти на місці, часто подорожувала. Сім’я була пріоритетом у її житті. Ми зустрічалися та ходили в гості одна до одної», – розповіла Олена.

Тетяна і Варвара Плохіх та Жанна Ростовська поховані на Старокримському кладовищі.

У Тетяни залишилися чоловік, донька, сестра, племінниця та інші рідні.

З 24 лютого росіяни вбили 1875 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4660. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома. 

Пам’ятаймо!