Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
82-літня Зінаїда Дроздова загинула 14 березня 2022 року в Маріуполі - у будинок, в підвалі якого вона перебувала, влучив російський снаряд.
Пані Зінаїда народилася в російському Архангельську. Після заміжжя переїхала до Маріуполя. Працювала фармацевткою. Її пригадують доброю та уважною до інших. Вона прагнула допомогти знайомим і незнайомцям, які мали проблеми зі здоров’ям. Цікавилася народною медициною. Досліджувала інформацію про здоров’я і методи лікування. Останні кілька років опановувала комп’ютер.
«Головною цінністю бабусі була родина. Кожні вихідні всі близькі збиралися в неї на обід і вечерю. Вона любила розповідати історію своєї родини. Бабуся створила міцну сім’ю, де всі люблять, підтримують і поважають один одного. Разом з родичами написала книгу з історією родинного дерева (яка згоріла в будинку після влучання снаряда). Для нас бабуся була найдушевнішою подругою. Її усмішка та сприйняття світу крізь призму доброти завжди заряджали позитивом. Найтепліші спогади про неї – як ми дивилися разом бразильські серіали, як вона готувала мені найсмачніші в світі котлети», – розповів її онук, Олександр.
Коли почалася повномасштабна війна, Зінаїда із сином та невісткою переїхали до доньки й онука, які жили у приватному будинку в Центральному районі Маріуполя. Покидати місто тоді не планували. Сподівалися, що зможуть врятуватися у підвалі.
«14 березня у будинок влучив снаряд. Інна з мамою Зінаїдою були в підвалі. В одну мить спалахнула пожежа. Все вибухнуло. Вони одразу загинули. Інші врятувалися. Були поранені, але встигли вибратися з-під завалів», – розповіла про ті трагічні події Наталія Зименко, знайома родини.
Із найближчих родичів у Зінаїди Дроздової залишилися син та онук.
З 24 лютого росіяни вбили 1651 мирного жителя Донеччини, поранили ще 3975. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!