9 березня 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) народився геній українського народу Тарас Григорович Шевченко – пророк, поет, художник і філософ.
У світовій літературі ім’я Тараса Шевченка стоїть в одному ряду з іменами таких видатних поетів, як Джорд Байрон, Вольфганг Гете, Діонісій Соломос. Найвідоміший твір Великого Поета – збірка українських поезій «Кобзар». Він є також автором прозових творів, зокрема драми «Назар Стодоля», повістей, історичних записок «Археологічні нотатки», статтей та понад 250 листів. З художньої спадщини Великого Кобзаря до наших часів збереглися 835 творів живопису та графіки, а також історичні відомості про ще понад 270 картин майстра, що на сьогодні вважаються втраченими.
Пророче слово й життєвий подвиг Тараса Шевченка завжди пробуджували розум і душу, спонукали вимірювати власні слова і вчинки з позиції особистої відповідальності. Його особиста доля нерозривно пов’язана з історією і сьогоденням українського народу, його боротьбою за незалежність, суверенність і єдність України.
Саме Шевченка з любов’ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації. Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув українцям історичну пам’ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу. Саме тому ми можемо говорити про ключову роль особистості Шевченка для формування української національної ідентичності. Його можна вважати співавтором програмних документів Кирило-Мефодіївського братства, в яких широко відобразилася його прихильність до ідей козацького республіканізму, соціальної рівності та народовладдя.
Як слушно зазначав видатний український письменник, культуролог-енциклопедист та літературний критик Євген Маланюк, Шевченко з усім натхненням поета намагався оживити й сполучити «спаралізовані» на той момент складники нації, «вдихнути історичне життя в завмерлий національний організм».
Він, дивним чином, є завжди сучасним і завжди доречним. І не тільки тому, що ми, українці, так вважаємо. А насамперед, що глибину його слова, унікальність думки, непересічність життєвої долі давно визнали у всьому світі. Загалом, в Україні та світі є 1384 пам'ятники Кобзареві, з них 1256 — в Україні та 128 — за кордоном у 35 країнах світу.