Запровадження європейських практик підтримки й захисту конкуренції на шляху до інтеграції в ЄС посилюють позиції українських компаній на зовнішніх ринках, – Олександр Саєнко
Захист та підтримка конкуренції з боку держави, імплементація кращих стандартів Європейського Союзу в Україні посилюють позиції вітчизняних компаній на зовнішніх ринках, дозволяють стати гідними їх гравцями й пришвидшують інтеграцію України у європейський простір.
Про це повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, виступаючи на Міжнародній конференції «Реформа державної допомоги в Україні», яка проходить 11 квітня в Києві.
«Після 2014 року, в умовах військової агресії РФ, перед нами постало багато економічних викликів. Зовсім інша структура торгівлі вимагала дуже швидкої переорієнтації економічної моделі та економічної системи України в цілому. Тому дуже важливим став крок підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, це був поштовх до дуже важливих структурних змін економіки», – наголосив Міністр.
Він підкреслив, що за останні роки були прийняті важливі, історичні рішення, зокрема в секторі корпоративного управління, публічних закупівель, реформування системи державної допомоги.
«Українські компанії мають бути більш конкурентними, вільно представляти свій продукт, послуги на європейському ринку. Це зовсім інші стандарти, інша рентабельність, інші вимоги до конкурентності та якості наших товарів. Тому реформа системи державної допомоги, адаптація і гармонізація стандартів ЄС, впровадження директив допомагає в цьому якнайкраще», – сказав Олександр Саєнко.
Він додав, що ринок Європейського Союзу – один з найбільших та конкурентних ринків, й присутність на ньому дуже важлива для українських компаній.
«Ми разом з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом відвідуємо багато областей України, і дуже приємно чути, коли невеликі та середні підприємства кажуть, що працюють на європейському ринку, поставляють товар, мають замовлення на роки, розширюють географію поставок», – додав Міністр.
Він також підкреслив, що чесна конкуренція є ключовим фактором ефективності підприємства і ключовим фактором ринкової економіки, але й державна допомога має бути прозорою, ефективною, й дуже важливо чітко розуміти, скільки держава надає допомоги і який ефект від цієї допомоги.
«Між Урядом, Парламентом, Антимонопольним комітетом і європейськими колегами є дуже гарний діалог, й реформа державної допомоги є тим прикладом, коли ефективне законодавство, вчасно розроблена нормативна база, залучення кращого експертного досвіду Європейського Союзу та ефективна робота АМКУ є запорукою досягнення усіх поставлених завдань», – резюмував Міністр Кабінету Міністрів України.
Геннадій Зубко: 34 ВНЗ України розпочинають підготовку енергоаудиторів
Тридцять чотири вищих навчальних заклади України розпочинають масштабний проект з підготовки енергоаудиторів. Це ще один важливий крок у рамках роботи Фонду енергоефективності. На цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко під час презентації запуску Програми з підготовки енергоаудиторів у НТУУ КПІ ім. І. Сікорського.
Урядовець нагадав, що саме в цьому виші у 2017 році Президент України Петро Порошенко підписав два дуже важливих закони – «Про Фонд енергоефективності» та «Про енергоефективність будівель», які відкрили шлях до енергоефективності та енергонезалежності країни.
«Ринок енергоефективності України потребує 5-7 тисяч енергоаудиторів. Саме від їх лідерської позиції, компетентної і фахової роботи залежить успішність впровадження реформи енергоефективності в Україні. А горизонт для їх діяльності масштабний: починаючи від соціального і житлового сектору і закінчуючи транспортом, підприємствами енергетики і промисловістю. Також це гарна нагода для ВНЗ залучити до співпраці бізнес, який сьогодні потребує сучасних технічних рішень з енергоефективності», – зазначив Геннадій Зубко.
За його словами, сьогодні Україна витрачає на одну одиницю продукції у 2-3 рази більше енергоресурсів, ніж будь-яка європейська країна. У житловому секторі у 4 рази більше: 200 кіловат на один квадратний метр щорічно.
«Для прикладу, у Польщі витрати складають 75 кіловат на метр квадратний, у Німеччині – це 50 кіловат, а до 2025 року Німеччина планує вийти на 25 кіловат на метр квадратний. Тому ми, українці, теж повинні у цьому напрямку ставити перед собою амбітні цілі і досягати їх, імплементуючи Директиви Євросоюзу (27, 30 і 31), які є для нас практичною маршрутною картою», – підкреслив Геннадій Зубко.
Він повідомив, що Мінрегіоном вже підготовлений законопроект про енергоефективність у комплексному його розумінні. Він дасть чітке розуміння, як рухатися до досягнення енергоефективності в житловому секторі, енергетиці, транспорті та промисловості. «Ми хочемо, щоб наша українська продукція була абсолютно конкурентоздатною на європейських ринках. Тому потрібно реально зменшувати використання енергоресурсів при її виробництві», – розповів Геннадій Зубко.
Урядовець висловив подяку європейським партнерам – Уряду Німеччини, IFC, GIZ, які допомагають Україні у впровадженні реформи енергоефективності.
Нагадаємо, Проект з підготовки енергоаудиторів на базі ВНЗ впроваджується за підтримки Уряду Німеччини та GIZ. Програма співпраці передбачає розробку спеціалістами GIZ програми тренінгів для підготовки енергоаудиторів, проведення тренінгів для викладачів-енергоаудиторів і представників університетів (до 3 викладачів-енергоаудиторів з кожного ВНЗ, у яких створено комісії з атестації енергоаудиторів). У подальшому викладачі-енергоаудитори, які закінчили тренінги GIZ, на базі університетів впроваджують аналогічні тренінги за підтримки GIZ.
Глава Уряду на Безпековому форумі: Реформи треба продовжувати, сильна економіка дає можливість протистояти викликам
Зміцнення економіки та державних інституцій дає можливості адекватно реагувати на існуючі виклики і продовжувати розвиток, бенефіціаром якого є український народ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час 12-го Київського безпекового форуму. Це щорічний захід, який є дискусійним майданчиком високого рівня. Його ключові теми – актуальні питання національної безпеки, Чорноморського регіону, питання безпеки у Європі та глобальної безпеки у світі. Цього року форум зібрав понад 1000 учасників.
Звертаючись до делегатів, Глава Уряду зазначив, що Україна і весь світ переживають непрості часи – дається взнаки очевидна неготовність світових лідерів адекватно реагувати на нові глобальні виклики. Світу треба ставати більш рішучим і більш відкритим. А в контексті розвитку України до безпекового порядку денного додається ще одне фундаментальне питання – збереження основ того економічного зростання, яке стало можливим завдяки програмі реформ українського Уряду.
«Ми пройшли перший тур виборів. Він пройшов абсолютно демократично. Висока явка довела, що українці не хочуть стояти осторонь долі своєї держави. Це добрий сигнал, який українці посилають кожному з нас. Я задоволений тим, що багато відверто популістських ідей залишилися осторонь виборчого процесу. Це говорить про те, що люди мудрі і можуть відрізнити фальш від реальності, – сказав Володимир Гройсман. – Майбутні парламентські вибори можуть дати таку коаліцію, яка була б покликана на продовження реформ і зміцнення держави… Всі структурні реформи треба продовжувати. Не можна зупинятися на півдорозі… Сильна економіка дасть можливість протистояти викликам. Ми маємо і можемо зростати більше ніж сьогодні. На порядку денному вже стоять рішення й кроки, які відкриють можливості активного зростання економіки, а бенефіціаром цього стане український народ».
Глава Уряду наголосив, що роль України в регіоні лише посилюватиметься. «Ми не є споживачами безпеки, ми її контриб’ютор. І тут нам потрібно більше уваги і більше підтримки міжнародних партнерів. Вона має бути більш сміливою, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – велика європейська 45-мільйонна країна, яка має всі можливості адекватно реагувати на виклики, ставати більш демократичною. Цей шлях – для кожного з нас – святий обов’язок. Обов’язок зробити Україну сильною, успішною, демократичною країною».
Степан Кубів підписав Угоду з Китаєм про надання Україні майже $30 млн технічної допомоги
11 квітня Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду між Урядом України та Урядом Китаю, за умовами якої Україна отримає безоплатну техніко-економічну допомогу у розмірі 200 млн китайских юанів ($29,7 млн). Це найбільша сума одноразової безоплатної допомоги Україні з боку Китаю за 27 років незалежності України.
Кошти техніко-економічної допомоги Україні будуть спрямовані Урядом Китаю для надання технічної допомоги у вигляді спеціальних аварійно-рятувальних машин та обладнання для потреб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).
Так протягом 2019-2020 років ДСНС має отримати понад 50 одиниць обладнання і техніки, зокрема, автомобільні крани, гусеничні бульдозери, автогрейдери, пожежні машини з підйомними платформами та пожежні машини зі сходами для проведення аварійно-рятувальних робіт.
Китайська Народна Республіка також спрямує до України фахівців для налаштування роботи і технічного обслуговування наданого обладнання.
Підписана Міжурядова Угода також передбачає надання обладнання для синхронного перекладу та конференц-системи Мінекономрозвитку, а також реалізацію інших погоджених міжурядових проектів Україна-Китай.
Нагадаємо, що вказана технічна допомога залучена Мінекономрозвитку у рамках засідання українсько-китайської Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва.