80 років тому, 1 вересня 1939 року, через тиждень після підписання договору про ненапад із СРСР (так званого пакту Ріббентропа-Молотова) нацистська Німеччина вторглася на територію Польської держави, розпочавши найбільшу та найкривавішу трагедію людства – Другу світову війну, яка тривала до 2 вересня 1945, коли останньою підписала акт капітуляції Японська імперія.
Це був наймасштабніший військовий конфлікт в історії людства, участь в якому взяла 61 країна. У бойових діях було задіяно рекордну кількість наземних військ та техніки за всю історію військових конфліктів. Вперше було використано атомну зброю.
Саме 1 вересня 1939 року для України почалася Друга світова війна.
110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також
1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими.
Друга світова війна для України не обмежувалася боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території. Насправді ж тоді в Україні велося кілька воєн: німецько-польська 1939–1945 років; польсько-радянська 1939 року; радянсько-румунська 1940–1945; німецько-радянська 1941–1945; німецько-українська 1941–1944 (підпільна); радянсько-угорська 1941–1945; польсько-українська 1942–1947 (підпільна); радянсько-українська 1939–1954 (підпільна).
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше
7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати свою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.