Ситуація в Україні буде обговорена під час саміту G20, – Володимир Гройсман
Поточна ситуація в Україні, передусім в Азовському морі, стане одним з пунктів порядку денного роботи саміту G20, який стартує найближчими днями в Аргентині. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу у Німецькому товаристві зовнішньої політики. Це одне з найбільших незалежних об’єднань, яке працює з 1955 року, з метою надання експертної оцінки в питаннях міжнародної політики, безпеки та економіки.
Під час виступу Глава Уряду наголосив, що ситуація в Україні матиме вплив на подальший розвиток всього континенту. «З 2014 року ми маємо чітку підтримку Німеччини. Це підтримка цінностей, повага до міжнародного права, суверенної держави визначати вектор розвитку і свого майбутнього, - сказав Володимир Гройсман. - Те, що сталося в Азовському морі – не може залишатися поза увагою. 24 українські військові арештовані. Всі бачили кадри, які обійшли світом… Для нас очевидно, що за незаконною анексією Криму йде окупація Азовського моря… Ми розраховуємо, що в рамках саміту G20 і відбудеться діалог щодо України. Якщо ми зараз не зупинимо режим агресора, далі жертв і нападків буде все більше».
Довідково
28-29 листопада Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебував з робочим візитом у Німеччині. В рамках візиту він провів важливі перемовини з Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель, Федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмайером та іншими урядовцями. Спільно з Ангелою Меркель Глава Уряду відкрив Третій німецько-український діловий форум, який зібрав понад 300 представників великого і середнього бізнесу Німеччини.
Основними темами перемовин стали ситуація в Азовському морі, продовження санкційної політики проти агресії, співпраця в енергетичній сфері, передусім, в рамках розвитку української газотранспортної мережі. Окрему увагу приділено питанням економічної співпраці і посилення інвестиційного співробітництва.
ФРН є найбільшим партнером України серед країн ЄС і входить до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України у світі. Питома вага ФРН у зовнішньоторговельному обороті України з країнами ЄC перевищує 17%. За 9 місяців поточного року взаємний товарообіг склав близько 6 млрд доларів, причому експорт зріс на понад 20%. Під час нещодавнього візиту Федерального канцлера Ангели Меркель до України Київ та Берлін на рівні глав урядів домовилися докласти всіх зусиль, аби довести взаємний товарообіг до 10 млрд доларів на рік.
За порушення міжнародних норм і законів треба платити високу ціну, - зустріч Глави Уряду з Міністром закордонних справ ФРН
Країна-агресор, з якою б назвою вона не була, має платити високу ціну за порушення міжнародних норм та законів. І тут потрібна консолідація всього світу для посилення санкцій та інших заходів, які змусять агресора поважати суверенітет держав. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Міністром закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Гайко Маасом.
«Ми цінуємо реакцію світу і Німеччини на ту агресію, яка була здійснена проти наших військових. Ми бачимо, що ситуація в Азовському морі дуже складна. З травня ми бачили дії Росії щодо блокування портів Маріуполя і Бердянська, ускладнення руху суден. Ми розцінюємо це, як черговий крок Росії щодо окупації Азовського моря», - наголосив Володимир Гройсман.
«Росія має невідкладно звільнити моряків і надати прохід для суден, - сказав Гайко Маас. - Анексія Криму стала не тільки порушенням міжнародного права, а й загрозою міжнародного розвитку».
Глава МЗС Німеччини запевнив, що Берлін стоїть пліч-о-пліч з Україною і акумулює зусилля партнерів задля деескалації ситуації на Донбасі та в Азовському морі. У свою чергу Володимир Гройсман подякував за чітку і тверду позицію.
«Країна агресор – з якою б назвою вона не була – має платити високу ціну за порушення міжнародних норм і законів. Ми очікуємо консолідації партнерів щодо вироблення механізмів посилення санкцій та інших заходів, які змусять агресора поважати суверенітет держав… Наші партнери мають бачити, що відбувається на території (Азовського моря)», - сказав Володимир Гройсман.
Санкційна політика проти агресора має посилюватися, – зустріч Глави Уряду з Федеральним президентом ФРН
Санкційна політика проти країни-агресора має посилюватися, а ситуації на кшталт зухвалих атак в Азовському морі – отримувати чітку і жорстку міжнародну реакцію. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмайером. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту Глави Уряду до Німеччини.
«Німеччина є важливим другом України. Ми високо цінуємо допомогу Німеччини у відновленні суверенітету та територіальної цілісності України в умовах збройного протистояння з Росією», - сказав Володимир Гройсман.
У цьому контексті сторони торкнулися питання побудови газогону «Північний потік – 2», який є здебільшого гібридною зброєю проти ЄС, аніж інструментом енергозабезпечення споживачів. Глава Уряду наголосив, що вірити в гарантії Москви не можна. Росія неодноразово демонструвала схильність до шантажу та використання енергетичних інструментів впливу на догоду своїм політичним амбіціям. Тож транзитний шлях виключно Україною залишається єдиним альтернативним варіантом забезпечення енергетичної незалежності європейських країн.
«Українська транзитна інфраструктура є значно надійнішою і дешевшою, ніж російські обхідні газопроводи», - сказав Володимир Гройсман.
В рамках перемовин сторони торкнулися також співпраці в економічній сфері та плану Уряду в контексті реформування економіки та формування антикорупційної політики.
Німецький бізнес готовий інвестувати в Україну, – Геннадій Зубко
Сьогодні зростає підтримка європейської спільноти політичного курсу і територіальної цілісності України. І незважаючи на виклики сьогодення, які стоять перед країною, німецький бізнес готовий інвестувати в Україну. Про це під час Третього німецько-українського ділового форуму у Берліні наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Ми говоримо про реформу децентралізації, яка вже кардинально змінила регіональний розвиток. Німецькі інвестори можуть вкладати кошти не тільки в інфраструктуру і АПК, є величезний ринок енергоефективності, розвиток якого сприятиме зменшенню рахунків за ЖКП і споживання газу. Дуже важливо на сьогоднішньому економічному форумі у Берліні дати посил щодо стану справ в Україні й готовності країни залучати бізнес-інвестиції», — підкреслив Геннадій Зубко.
Урядовець розповів, що сьогодні в Україні працює близько 2 тис. німецьких підприємств. Є величезний запит на інвестиції в інфраструктуру, агропромисловий сектор щодо переробки, будівництво доріг.
«Німеччина спільно з ЄС сьогодні активно долучається до фінансової підтримки Мультидонорського фонду, який працюватиме з Фондом енергоефективності. Економічний ефект від запуску Фонду колосальний – створення 75 тис. додаткових робочих місць, 60% економії енергії в будинку, 10 млрд м³ – скорочення споживання газу. За цим прийде німецький бізнес, проектний менеджмент з технологіями, і ми повинні зробити в реформі енергоефективності революційний стрибок. Інвестиційний потенціал ринку енергоефективності України ми оцінюємо у 50 млрд євро», — зазначив Геннадій Зубко.
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Воєнний стан не завадить європейській і євроатлантичній інтеграції
Запровадження воєнного стану у низці областей України може стати додатковим стимулом для виконання завдань у межах євроатлантичної інтеграції. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, відповідаючи на запитання журналістів.
«Запровадження воєнного стану на частині території України є для нас додатковим сигналом активізувати свої зусилля з виконання завдань у частині євроатлантичної інтеграції», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, йдеться, передусім, про реформування сектору безпеки й оборони, а також виконання Закону «Про національну безпеку України», який Верховна Рада ухвалила в червні цього року.
«Це якраз можливість для реалізації такого напряму», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Вона також зазначила, що зараз всі міністерства продовжують активно працювати над виконанням своїх завдань у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Більше того, нині Уряд готується до щорічного засідання Ради асоціації Україна – ЄС, яке відбудеться 17 грудня у Брюсселі.
«Там ми підіб’ємо підсумки того, що нам вдалося зробити за цей рік, і пріоритизуємо конкретні завдання, які ми з ЄС визначили у подальшій реалізації Угоди про асоціацію. Тут я не передбачаю, що воєнний стан у будь-який спосіб може зупинити чи затримати наш рух у цьому напрямі», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Соціологія розвінчує міф про неготовність українського суспільства до гендерної рівності чоловіків і жінок
Українське суспільство готове сприймати ідеї рівності чоловіків і жінок, всупереч заявам деяких політиків, які намагаються затягнути нашу країну у минуле. Про це під час презентації результатів Національного опитування з питань рівності між чоловіками і жінками в Україні заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Нас намагаються переконати в тому, що роль жінки в українському суспільстві не має бути рівною з роллю чоловіка, нібито її місце десь в архаїчному минулому. Насправді, соціологія і наші громадяни говорять зовсім про інше», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що результати опитування повністю розвінчують міф про неготовність українського суспільства до рівності чоловіків і жінок. Згідно з даними дослідження, 81% жінок і 73% чоловіків оцінюють проблему рівності як важливу або дуже важливу.
«Ситуація вже минула точку неповернення. Ми у своїй суспільній свідомості прийшли до визнання того, що гендерна рівність – це засадничий принцип існування суспільства», – підкреслила представниця Уряду.
За її словами, модернізуючись, Україна поступово переймає найкращі зразки гендерної поведінки в інших країнах. Зі свого боку Кабінет Міністрів успішно впроваджує заходи з реалізації гендерної рівності, які закладені у Плані пріоритетних дій Уряду на 2018 рік. У квітні цього року Уряд затвердив Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. Крім того, Уряд оновив на наступні два роки Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». До того ж, в Україні цьогоріч вперше ухвалили Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до 2021 року.
«Можемо констатувати, що після Революції Гідності ми маємо серйозні успіхи. Ми поступово знімаємо це карколомне марево, яке нам насаджувала Російська Федерація і повертаємося до ідей свободи і рівності», – зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Довідково
Розробка та виконання опитування були здійснені НДІ в Україні. Польові роботи проводилися GfK Україна з 2 до 23 липня 2018 року методом 2 558 особистих інтерв'ю в чотирьох макрорегіонах України: Захід, Центр/Північ, Південь, Схід, окрім непідконтрольних українському Уряду територій. Середня похибка для цього опитування становить +/- 3%. Дослідження було проведено за фінансової підтримки Швеції та Фонду розвитку ефективного врядування Великої Британії.
Енергоефективність здатна посилити розвиток громади, - Геннадій Зубко
З реформою децентралізації ми передали кошти і повноваження на місцевий рівень. І сьогодні муніципалітети вже мають власні бюджети, які можуть і повинні витрачати на реалізацію енергоефективних заходів у громадах. Адже це шлях до енергонезалежності нашої країни. Про це на Третьому німецько-українському діловому форумі наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«До кінця 2018 року місцеві бюджети матимуть дохід у 230 млрд грн. Якщо додати до цих коштів медичну і освітню субвенції, то місцеві бюджети складатимуть 52% від консолідованого держбюджету України. І ми хочемо, щоб ці кошти муніципалітети співфінансували в енергоефективні заходи як для своїх комунальних підприємств і муніципальних будинків, так і в житловий сектор. Тому наша спільна робота – сформувати громади, які будуть чітко розуміти свою відповідальність і повноваження як власні, так і делеговані», – зазначив Геннадій Зубко.
Урядовець підкреслив, що саме малий і середній бізнес здатний посилити розвиток громад через впровадження енергоефективних заходів. Оскільки він більш стабільний, на відміну від великого бізнесу, і піднімає економіку України. «Впроваджувати у громадах енергоефективність здатен саме малий і середній бізнес. Тож створення у таких громадах підприємств з енергосервісу і енергоаудиту стимулюватиме їх до економічного зростання», - розповів урядовець.
Сформована більшість складу Наглядової ради Фонду енергоефективності, — Геннадій Зубко
Уряд призначив двох представників від Кабінету Міністрів України до складу Наглядової ради Фонду енергоефективності. Це Юрій Гелетій, заступник Міністра фінансів України, який координуватиме роботу з державними коштами і міжнародними фінансовими інституціями, і Наталію Хоцянівську, директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України. Наразі вже сформована більшість – 4 з 5 членів Наглядової ради. Очікуємо делегування представника від Європейського Союзу. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Він зазначив, що Наталія Хоцянівська понад 5 років займається питаннями економіки підприємств тепло- та водопостачання. Саме ці підприємства мають стати потенційними клієнтами Фонду енергоефективності задля зменшення використання енергоносіїв.
«Процедурно ми рухаємось до повноцінного запуску Фонду енергоефективності. Вже найближчим часом сформована Наглядова рада розпочне формування дирекції та внутрішніх процедур Фонду», — зазначив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, за результатами зустрічі з Міністром навколишнього середовища, охорони природи і ядерної безпеки Німеччини пані Свеньєю Шульце у Берліні Геннадій Зубко повідомив, що Уряд Німеччини планує надати додатково 10 млн євро в рамках співпраці по Фонду енергоефективності. Зокрема, на проекти, які будуть спрямовані на перетворення субсидій на інвестиції в енергоефективність. Також до кінця року очікується підписання угоди між Україною і ЄС про направлення додатково 50 млн євро в Мультидонорський фонд.
Довідково
За результатами конкурсу, незалежними членами Наглядової ради Фонду енергоефективності вже стали Анджей Райкевич (Польща) та Юлія Сабатюк (Україна), з якими наразі укладаються контракти.
Наглядова рада Фонду енергоефективності формується в складі двох представників Уряду, двох незалежних членів і одного представника міжнародних донорів. Члени наглядової ради обираються на п’ятирічний термін, а одна й та ж особа може обиратися не більш трьох разів підряд і тільки шляхом конкурсного відбору.
Україні важливо сьогодні продовжувати процес прозорої і чесної приватизації, - Олександр Саєнко
Україні важливо сьогодні продовжувати процес прозорої і чесної приватизації, заявив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко під час Третього німецько-українського ділового форуму, що проходить у Берліні, 29 листопада.
Саме прозора приватизація, за словами Міністра, сприятиме залученню інвестицій у сектор державних компаній.
Олександр Саєнко нагадав, що завдяки ухваленому на початку року Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стартувала «мала» приватизація, що дало можливість проводити прозорі електронні аукціони з продажу невеликих об’єктів державної власності. Станом на сьогодні вже проведено 316 успішних аукціонів, дохід від продажу цих об’єктів складає майже 435 мільйонів гривень.
Для великої приватизації Уряд, як нагадав Міністр, отримав можливість залучати для підготовки підприємств до продажу професійних інвестиційних радників. «Саме інвестиційному раднику відводиться ключова роль у великій приватизації», - додав Олександр Саєнко.
Щодо підприємств, які мають стратегічне значення і не можуть бути приватизовані, Міністр зауважив, що на початку року, завдяки оновленим процедурам та оновленому Номінаційному комітету, були сформовані професійні незалежні наглядові ради для трьох великих підприємств – «Укрзалізниці», «Укренерго» та «Укрпошти». «Це незалежні борди, які мають більшість незалежних представників у своєму складі», - підкреслив Олександр Саєнко.
Наразі триває відбір до наглядових рад «Адміністрації морських портів України» й Міжнародного аеропорту «Бориспіль».
Важливим напрямком роботу Уряду є й впровадження стандартів корпоративного управління на державних підприємствах, покращення якості їх фінансової звітності, підвищення прозорості їх роботи. «Чим більше прибутків отримає підприємство, тим більше прибутків отримає держава через податки та дивіденди. І ці кошти зможуть бути направлені на важливі потреби», - прокоментував Міністр.
Олександр Саєнко: Діджиталізація державного управління та інноваційні технології – найпотужніші інструменти подолання корупції
Новітні технології та діджиталізація мають важливе значення у мінімізації поля для корупції та її подолання, вважає Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко.
«Ми в Уряді працюємо над тим, щоб максимально скоротити поле для корупції й тут новітні технології є чарівною паличкою. Наприклад, діджиталізація процесу відбору професіоналів на посади державної служби, контроль за державними фінансами, електронні аукціони, он-лайн послуги. Зараз вже 120 онлайн-послуг дають можливість отримання якісного сервісу без втручання чиновника», - сказав він під час тематичної дискусії в рамках Третього німецько-українського ділового форуму, що проходить 29 листопада у Берліні.
За словами Міністра, застосування інноваційних технологій, крім збільшення прозорості та контролю з боку суспільства, вже призвели до економії десятків мільярдів гривень, які потрапляють до держбюджету і йдуть на потреби громадян.
Довідково
На сьогодні вже 76% органів виконавчої влади розміщують дані на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua; впроваджено понад 120 загальнодержавних е-послуг та 10 тис. он-лайн зареєстрованих підприємств. Щорічне зростання IT-сфери зафіксовано на рівні 22%; валова додана вартість у сфері ІКТ - 4.4% ВВП.
Україна увійшла в ТОП-30 країн із 115 в загальному рейтингу з відкритих даних Open Data Barometer за 2017 рік; отримала 43 місце із 126-ти у рейтингу найбільш інноваційних країн відповідно до Global Innovation Index 2018 (+ 7 позицій з 2017 року).