«Молода людина року – 2025» - Ельміра Чепіга
Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Серце, віддане Донеччині» Дар’я Ростова
Мене звати Дар’я Ростова. Я — дівчина з серцем, що належить Донеччині. Моє коріння — у Краматорську, мої переконання — у щоденній праці для регіону, моє натхнення — у людях, які, попри втрати, продовжують жити, любити, мріяти й творити.
Мистецтво було моєю першою мовою. Іще дитиною я знаходила себе в малюнках, тканинах, кольорах — у всьому, де душа могла говорити вільно. Ця творча чутливість стала основою мого світогляду: я вірю, що краса й сенс — це те, що ми самі створюємо навколо себе, навіть з уламків.
Здобувши освіту у сфері фінансів на базі Донбаської державної машинобудівної академії, я розвинула аналітичне мислення, відповідальність і здатність бачити системні рішення. Але справжній виклик і справжнє покликання знайшли мене у часи війни, коли просто бути собою вже означає бути опорою для інших.
Сьогодні я волонтерка в Центрі підтримки ВПО Краматорського району «МиРазом» у місті Дніпро — місці, де кожен день приносить нові запити, нові історії та нові надії. Я бачу сльози й усмішки, втрати й відродження. І щоразу переконуюсь, що підтримка — це не завжди про великі вчинки. Це про уважність, послідовність, людяність.
Після навчання за програмою ЮНІСЕФ з ментального здоров’я молоді я стала тренеркою, яка не просто навчає, а створює простір довіри. Я провела десятки годин у діалозі з підлітками й молоддю Донеччини, які були змушені залишити домівки. Ми говорили про страхи, мрії, втому й віру. І в цих розмовах я бачила головне — молодь хоче не лише слухати, а й бути почутою.
Я стала частиною команди, яка втілила проєкти «Міська рада: молодіжний формат» і молодіжний дебатний простір «Енергія & МиРазом» — це були не просто ініціативи, а платформи, де молодь Донеччини вчилася бути частиною змін, формувати думку, відстоювати цінності.
Ми побачили, як голоси хлопців і дівчат, які ще вчора мовчали, сьогодні звучать впевнено, з надією та прагненням впливати. Ці ініціативи були втіленні в життя на базі Центру підтримки ВПО Краматорського району «МиРазом» за підтримки громадської організації «ЗАХОДИ», ЮНІСЕФ та Донецької облдержадміністрації.
Я не політик, не супергерой. Я — одна з багатьох, хто обрав діяти. Бути. Поруч. У процесі. І коли мені кажуть, що моя робота змінює життя, — я знаю, що змінює не робота, змінює любов. Любов до Донеччини, до людей, до справи, яку робиш щодня.
Я не залишаю свій дім у минулому — я будую його у новій реальності. Для себе. Для інших. І вірю, що серце, віддане Донеччині, завжди знайде шлях — навіть через темряву — до світла.