«Молода людина року – 2025» - Олена Огороднікова

Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» Олена Огороднікова

Мене звати Альона (Олена) Огороднікова. Я — голова молодіжного руху в Благодійному фонді «Слов'янська Мрія», волонтер, бізнес-леді, заступник голови Молодіжної ради при Слов’янській міській військовій адміністрації та, найголовніше, мама.

Я та, хто надихає своєю енергією. Активна, щира, творча, я легко втілюю нові ідеї та заряджаю інших на дію. Вмію не просто будувати команду, а об’єднувати людей у коло, де панують довіра, розвиток і підтримка. Моя справа є джерелом мого натхнення.

Я обожнюю активності, прагну нових знань, цікавлюся різними видами творчості, відроджую українську культуру, створюючи прикраси в етностилі. Я дружелюбна, вмію підтримати та мотивувати. Попри всі виклики, рухаюсь уперед і веду за собою молодь.

У 2024 році, керуючись прагненням бути корисною для Батьківщини, я завершила курси з тактичної медицини при благодійному фонді. З глибоким бажанням долучитися до лав захисників у ролі парамедика звернулася до територіального центру комплектування. Попри мою готовність, отримала відповідь: «Передзвонимо», й відтоді очікую на подальший зв'язок. Саме цей момент став каталізатором для початку моєї активної волонтерської діяльності та залучення до роботи з молоддю.

Я почала активно допомагати у фонді, спочатку виконуючи такі ремонтні роботи, як фарбування вікон та ґрат. Відвідувала різні навчання, майстер-класи, брала участь в активностях та допомагала у написанні грантів.

У жовтні мені запропонували посаду голови молодіжного руху в фонді. Переді мною постало питання: як знайти підхід до представників молоді, які їхні потреби та чим їх зацікавити? З цього часу я пройшла безліч різноманітних навчань та обмінних візитів, що збагатили мене новими знаннями, знайомствами, ідеями і, найголовніше, розумінням, як ефективно працювати з молоддю.

Я розпочала з опитування щодо потреб молоді, але швидко зрозуміла, що молодим людям не цікаво заповнювати гугл-форми, і від онлайну всі вже втомилися. Тоді ми почали збиратися для настільних ігор та чаювання, мріючи про створення власного простору.

На одному з навчальних заходів я познайомилася з психологом, яка працює з підлітками. Ми домовилися та провели тренінг із сексуальної освіти. Саме під час цього тренінгу я усвідомила гостру потребу молоді в офлайн-зустрічах.

Разом із молоддю ми організовували свята у нашому сквері, облаштовували зону відпочинку, проводили толоки та різні заходи для дітей і для себе. Тоді ж я стала заступником голови місцевої Молодіжної ради, що відкрило переді мною нові можливості.

Після Нового року Благодійний фонд «Слов'янська Мрія» зробив нам великий подарунок – приміщення для молодіжного простору. І тут розпочалася наша власна «Віднова». Ми відкрили «банку» для збору коштів, зняли відеозвернення, проводили благодійні ярмарки, де продавали власні вироби (смаколики, прикраси з бісеру), та організували безпрограшну лотерею. Нам вдалося зібрати кошти, і ремонт нашого простору активно просувається.

Я також активно шукаю різноманітні навчальні можливості для підлітків та допомагаю їм із написанням грантів. Перший написаний мною та реалізований командою грант – проєкт «Історія поруч»: таблички з QR-кодами, на яких розміщені історії старовинних будівель нашого міста.

З кожним разом кількість зацікавлених підлітків зростає, наша команда збільшується, нам вже замало місця для зборів. Наші ігри стають більш рухливими та проходять на дворі (ми граємо у волейбол, футбол), влаштовуємо фотосесії. А зараз ми готуємось до вишкільного табору – веземо активних волонтерів до табору в Чернівці.

Можна багато розповідати про нашу спільну з молоддю діяльність, але головне одне: без їхньої активності та моєї енергії не було б нас. Українські підлітки — це наше сьогодення, і вони є рушійною силою. Я пишаюся кожним зі своєї команди, адже вони мужні, рішучі, активні та готові до змін.

Моя молодь поважає мене за щирість, почуття гумору, активність, дружелюбність та за те, що я вмію їх слухати та чути. А я, щоб ще краще їх розуміти, іду навчатися на магістра психології. Моя дитина зараз переходить у перехідний період, де в її 10 років немає авторитетів та прикладів. Але її фраза: «Мамо, коли я виросту, займу твоє місце в молодіжному русі» для мене є найбільшим показником того, що я на вірному шляху.

Якби в мене була така можливість, я б збільшила кількість виїзних командних навчань для молоді, зробила б їх доступними для молодих жителів молодше 14 років та давала б їм реалізовувати більше проєктів саме за їхніми потребами.

Своїм прикладом я хочу показати, що молода людина може все. Головне – не боятися себе проявляти, йти вперед до змін. Я мрію, щоб у нашій країні та в нашому місті молодь брала активну участь у прийнятті рішень.