У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права та являє собою офіційний правовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом у визначеній формі і за встановленою процедурою, який регулює суспільні відносини і містить норми права.
Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.
Нормативно-правові акти, якими визначаються права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому чинним законодавством, тому їх дія (чи їх окремої частини) починається з моменту набрання ними чинності.
На особливості та порядок набрання чинності нормативно-правових актів впливають такі фактори як: суб’єктність їх видання, сфера розповсюдження нормативно-правового акта, державна реєстрація в органах юстиції тощо.
Наприклад:
закони України та нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційних виданнях;
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України – з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабміну, які визначають права і обов'язки громадян - не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях;
нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та які підлягають державній реєстрації в органах юстиції – після такої реєстрації, з дня їх опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх опублікування.
Таким чином момент опублікування нормативно-правових актів є невід’ємним елементом такого правового поняття як набрання чинності нормативно-правового акта.
Зупинимося на особливостях набрання чинності нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
На сьогодні державній реєстрації в органах юстиції підлягають нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади. Безпосередньо державну реєстрацію здійснюють Міністерство юстиції України та головні територіальні управління юстиції в областях, місті Києві.
Нормативно-правові акти, які подаються на державну реєстрацію до органів юстиції, обов’язково повинні мати положення про набрання чинності таких актів, відсутність таких положень є правовою підставою для повернення цих актів без державної реєстрації як таких, що порушують права людини та подальше їх скасування.
Положення про набрання чинності нормативно-правового акта можуть мати наступні формулювання:
«Це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування» (загальне формулювання);
«Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його опублікування в «Інформаційно-правовому віснику юстиції» або «Це розпорядження набирає чинності з 01 січня 2017 року» - у випадках, коли є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта;
«Це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 3, який набирає чинності з 01 січня 2018 року» - у разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта;
«Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації» - для документів, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Також суб’єкти нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в органах юстиції, направляють такі акти для виконання лише після їх державної реєстрації та опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
Відділ реєстрації нормативно-правових
актів управління реєстрації нормативно -
правових актів, правової роботи та правової
освіти Головного територіального управління
юстиції у Донецькій області