Урядом постановою від 27.12.2017 № 1098 затверджений Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Відповідно до пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» непрацююча особа, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, має право на встановлення тимчасової державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року.
Особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та не набула страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у неї не менше 15 років страхового стажу встановлено тимчасову державну соціальну допомогу.
Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення на підставі довідки про наявний страховий стаж, виданої органами Пенсійного фонду України, і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуде право на призначення пенсії.
Розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.