«Молода людина року – 2025» - Ірина Аксьонова

Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» Ірина Аксьонова

Ірина Аксьонова — вчителька початкових класів та психологиня з села Республіка Маріупольського району, яка працює у Нікольській гімназії «Софія». Колись ця гімназія жила звичним шкільним життям, але сьогодні її будівля залишилася на тимчасово окупованій території. Ірина, як і багато українців, була змушена покинути рідний дім, але, за її словами, дім — це не стіни, а люди. Сьогодні вона мешкає у Слов'янську, зовсім поруч із фронтом.

Попри відстань, Ірина продовжує навчати своїх учнів, які зараз розкидані по всьому світу. Її уроки стали для них не просто заняттями, а простором підтримки, де можна бути собою, помилятися, сміятися та плакати. Вона переконана, що зараз вчителі навчають не лише дітей, а й одне одного бути людяними, триматися разом і не втрачати себе.

Ірина є учасницею освітнього проєкту HP IDEA, де разом із колегами створила кейс-уроки — інноваційні та практичні інструменти для навчання дітей в умовах війни. Також вона є кураторкою програми психосоціальної підтримки, допомагаючи учням і колегам долати емоційні випробування та зберігати стійкість.

У 2024/2025 навчальному році Ірина пройшла сертифікацію як вчителька початкових класів і стала експерткою Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти України, підтримуючи інших педагогів. Її зусилля були відзначені перемогою в обласній вебвітрині «Освітнє середовище початкової школи: інноваційні практики – 2025». Проте найціннішою нагородою для неї є вдячність дітей, батьків і колег — малюнки, посмішки, листи, щирі розмови, які лікують.

Окремою частиною її життя стала фотографія, що допомагає зафіксувати миті світла й людяності. Вона знімає очі, обійми, моменти, які так легко загубити у воєнний час, щоб залишити свідчення для майбутніх поколінь: ми були, ми трималися, ми продовжували вірити.

Ірина Аксьонова — вчителька, психологиня, експертка, фотографиня, мама та подруга. Її щоденна робота — це не про гучні лозунги, а про маленькі, але дуже важливі кроки до світла, навіть коли навколо панує темрява.