«Молода людина року – 2025» - Олександр Гаврильчук

Учасник обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Рятівник року» Олександр Гаврильчук

Я, Олександр Гаврильчук - волонтер Мирноградської міської організації Товариства Червоного Хреста України з липня 2023 року. Майже одразу після вступу до організації виявив бажання долучитися до загону швидкого реагування, що було підтримано керівництвом організації. Після проходження тренінгу з надання першої допомоги я почав виїжджати на місії з видачі гуманітарної підтримки цивільному населенню, яке залишалося в зонах проведення бойових дій.

З вересня 2023 року я виконував обов’язки заступника командира загону швидкого реагування, а з листопада по березень 2024 року обіймав посаду командира Мирноградської ланки загону швидкого реагування.

Під час виконання завдань ми мали лише один транспортний засіб, на якому здійснювали виїзди в населені пункти, що зазнавали гуманітарної кризи, зокрема до Орлівки, Бердичів, Уманського. Ми доставляли місцевим мешканцям продуктові набори, гігієнічні засоби, спальні комплекти та багато іншого.

Згодом, після початку ракетних обстрілів у нашому районі, ми почали активно реагувати на надзвичайні ситуації. Співпрацювали з ДСНС, допомагаючи як місцевому населенню, так і рятувальникам. Організовували пункти обігріву, забезпечували гарячими напоями, брали участь у розборі завалів, надавали першу домедичну допомогу та транспортували постраждалих до лікарень.

У 2024 році наш загін отримав другий транспортний засіб, що значно покращило ефективність нашої роботи. Ми почали здійснювати перевезення маломобільних осіб до лікарень на обстеження, а також з лікувальних закладів додому. Іноді за один день ми долали відстані до 1000 км, адже потреба у транспортуванні була дуже високою.

На сьогодні ми переважно займаємося евакуацією цивільного населення, зокрема лежачих пацієнтів. Евакуації відбуваються щодня з Мирнограда, Добропілля, Білозерського та сіл Добропільського та Покровського районів.

Роботу продовжуємо доти, доки це дозволяють умови. Ми працюємо майже щодня. Кожна евакуація — це окрема історія, окремі долі. Люди приїжджають у сльозах, з однією сумкою чи навіть без речей. І ти розумієш — твоя робота дає їм не лише можливість вижити, а й надію.