Переселенці зі Слов’янська допомогли працевлаштуватися у Дніпрі

Історії успішного працевлаштування, якими ми ділимось з вами, відображають невичерпний оптимізм українців та їх віру в найкраще. Вони – доказ того, що навіть в темні часи можна знайти світло, знову відчути ґрунт під ногами і продовжувати жити, любити, працювати.

Софія звернулася до Слов’янського міського центру зайнятості у квітні після звільнення з останнього місця роботи -  в сфері продажів вона була задіяна паралельно з навчанням. Імовірно, працювала би там й надалі, якби не війна. Коли залишатись в Слов’янську стало небезпечно, вона поїхала шукати кращої долі до Дніпра.

На новому місці дівчина майже одразу почала шукати роботу, в тому числі через службу зайнятості. Самостійний пошук в основному обмежувався неофіційними пропозиціями з Інтернету: страхові агенти, менеджери з продажу або некваліфікована праця.

«У центрі зайнятості мені підбирали вакансії виходячи із мого запиту, кваліфікації та місця проживання. Через деякий час після переїзду кар’єрний радник запропонувала пройти співбесіду за професією касира торговельного залу в магазині «COMFY», тому що вимоги, які пред'являються роботодавцем до кандидатури, відповідали моєму досвіду, та умови працевлаштування були дуже привабливими – я погодилася», – розповідає Софія.

Справа лишалася за «малим» – справити гарне враження на роботодавця. З цією задачею Софія впоралась, і, хоча зайняти вакантну посаду хотіло багато шукачів, за результатами співбесіди на роботу прийняли саме її.

«Я дуже вдячна спеціалістам Слов’янського центру зайнятості за те, що допомогли з працевлаштуванням в чужому місті. Здається, життя починає потроху налагоджуватися», – робить висновок Софія.

За матеріалами Донецького обласного центру зайнятості